Робастне керування
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роба́стне керува́ння — сукупність методів теорії керування, метою яких є синтез такого контролера або регулятора, який забезпечував би хорошу якість керування (наприклад, запаси стійкості) якщо об'єкт керування відрізняється від розрахункового або його математична модель невідома. Таким чином, робастність означає малу зміну виходу замкнутої системи керування при малій зміні параметрів об'єкту керування. Системи, що мають властивістю робастності, називаються робастними (грубими) системами. Звичайно робастні контролери застосовуються для керування об'єктами з невідомою або неповною математичною моделлю, і що містять невизначеності.
Для проєктування робастних систем керування використовуються різні методи оптимального і робастного синтезу, серед яких синтез контролерів в просторах H∞, H2, ЛМН-контролери, μ-контролери.
