Підгайці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Підгайці

Основні дані

Регіон:

Тернопільська область (Галичина)

Район/міськрада:

Підгаєцький

Засноване/перша згадка:

1463

Магдебурзьке право

1539

Статус міста

з {{{статус}}} року

Населення

3,203 тис. чол. (місто)

Площа:

км²

Поштові індекси:

Телефонний код:

+380-XXX

Географічні координати:

44°59' пн.ш. 25°52' сх.д.

Водойма

{{{водойма}}}

День міста

Відстань

Найближча залізнична станція:

{{{станція}}}

До обл.центру:
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

— км
— км
— км

До Києва:
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

— км
— км
— км

Міська влада

Підгаєцька районна державна адміністрація, 48000, м.Підгайці, вул.Шевченка, 39, телефон (03542) 2-23-78, факс 2-11-78, e-mail: p-rda@ko.te.ua

Веб-сторінка:

http://www.oda.te.gov.ua/rda.php?section=14

Міський голова:

Цей термін має також інші значення

Підга́йці — мiсто районного значення на південному заході Тернопільської області, в долині р. Коропець, на Подільському горбогір'ї. Центр Підгаєцького району. Населення міста: 3 203 чол. Мiсто входило до складу Бережанського району, та з 1990 р. отримало статус районного центру. Цікавим для туриста буде селище Завалів. Площа Підгаєцького району - 0,5 тис.кв.км. Населення Підгаєцького району - 24, 5 тис.чол.

[ред.] Розташування

Підгайці знаходяться за 52 км від Тернополя, якщо їхати через Дружбу, і трохи біля 80 км якщо їхати через Бережани, і за 24 км від зал-ст. Потутори. Місто здавна було важливим торговим та адміністративним центром. Розташоване на правому березі річки Коропець, воно мало також важливе стратегічне значення і часто опинялося в епіцентрі воєнних дій, тому багато будівель міста не збереглося до нашого часу. Колись місто було оточене рядами валів та ровів з водою, мало свій замок. З давнього замку князів Чарторийських збереглися лише залишки фундаментів. Найстарішою будівлею в місті є синагога 16 ст. Має місто й старий єврейський цвинтар. Збереглися руїни колись величного костелу, вибудованого в 1634 р. Дзвіниця, зведена в 1643 р. в ренесансному стилі, має виразний оборонний характер. У 1650-1653 рр. була споруджена Успенська церква з бійницями навколо фасаду, що свідчить про оборонний характер цього храму.

[ред.] Природні багатства і провідні галузі

Природні багатства: пісковики, мергелі, пісок, глини; сільськогосподарські угіддя (36,7 тис.га), ліси. Провідні галузі: сільське господарство (буряківництво, виробництво зерна, м'ясо-молочне тваринництво, свинарство), харчова промисловість (Підгаєцький консервний, маслосирзавод), металообробка (Підгаєцький завод "Металіст"), виробництво будівельних матеріалів (Підгаєцький цегельний завод).

мiсто Підгайці (2004 р.)

[ред.] Історія

Вперше в історичних джерелах Підгайці згадується за 1463 рік вже як місто. У 1539 р. надане магдебурзьке право. У 1655 р. козацькі полки штурмом взяли замок. В 15-16 ст. місто належало шляхетській родині Бучацьких, а з 1630 року магнатам Потоцьким. Наприкінці 19 ст це було повітове містечко, з розвиненою промисловістю тут була фабрика сільськогосподарських машин та знарядь, кілька печей для випалювання посуду, пивоварний завод, ґуральня.

На початку 20 ст. тут проходила так звана сліпа, залізнична лінія, що перед І світовою війною ще була не завершеною - лінія Львів - Перемишляни - Бережани - Підгайці, яка мала бути продовжена через Бучач до Заліщик над Дністром і яка відіграла так важну роль в часі війни в рр. 1916/17 в часі офенизіви російського генерала Брусилова. Під час україно-польської війни місто було на деякий час визволено українськими військами (під час чортківського наступу 1919 р. - 14 червня). Під час Другої Світової війни була знищена залізнична лінія, місто було майже зруйновано.

Успенська церква 1653 р (2004 р.)

[ред.] Історико-культурна спадщина

Успенська церква (мурована) 1653 р., (вул. Бережанська) - споруджена в стилі ренесансу в поєднанні з українськими церковними будівельними традиціями в 1650-1653. Архітектурна конструкція будівлі не має аналогів в Україні. В інтерєрі живопис і культура в стилі барокко (18 ст.). Статус: Пам'ятка архітектури національного значення. Стиль: Відродження (Ренесанс). Тип: Оборонний, Культовий. Споруда кам'яна, тридільна, триверха, з квадратною навою, притвором, гранчастою зовні і круглою зсередини апсидою. Під бабинцем знаходиться глибокий підвал, над ним, на другому ярусі - хори, на третьому - каплиця. Всі три куполи із світловими ліхтариками. Особливістю будівлі є влаштований на даху бойовий обхід з аркадою (аналогів серед пам'яток України не існує). Фасади оформлені пілястрами, а портали і обрамлення вікон - профілюванням і різьбленням у стилі Відродження. В інтер'єрі домінує висотно розкритий простір середнього купола. Первісна дерев'яна скульптура с. XVII ст. зберігається в Київському музеї українского мистецтва, а нині інтер'єр церкви доповнюють живопис і скульптури кіотів в стилі бароко (XVIII ст.). Стильова своєрідність пам'ятки - у сполученні прийомів ренесансової архітектури (декор) і традиційної української (конфігурація).

мiсто Підгайці (2004 р.)

Унікальна дерев'яна скульптура Успенської церкви 17 ст зберігається в Київському музеї укр. мистецтв.

Спасо-Преображенська церква 1772 р., вул. Галицька. Побудована в 1772, дзвіниця побудована в середині 19 ст., тоді ж добудований зруб до північного боку апсиди. Витвір галицьких майстрів. Церква дерев'яна, тризрубна, одноверха. Наваквадратна в плані, бабинець і вівтарна чатина - прямокутні, довшими боками орієнтовані по повздовжній вісі будівлі. Бічні зруби однакової висоти, середній - значно вищий, перекритий зімкнутим зрубним склепінням на світловому восьмерику. Бабинець і вівтарна частина перекриті циліндричними рубленими склепіннями, схованими під двосхилими дахами. Високе опасання ілюзорно зменшує об'єми та пом'якшує співвідношення різних за величиною частин споруди. Вхід на південному фасаді бабинця оформлений різьбленим ганком. Круглі вікна у восьмерику та трикутні фронтони над північним і південним фасадами мають пізніше походження. В інтер'єрі великі паруси, на які спирається восьмерик, врублені із підйомом догори, ілюзорно підсилюючи висотне розкриття простору. Бабинець і нава з'днані п'ятикутним вирізом, прикрашеним у верхній частині мотивом "заплічників".

Дзвіниця Спасо-Преобра-женської церкви (дер.) с. 19 ст. вул. Галицька. Дзвіниця дерев'яна, двоярусна, каркасної конструкції, чотиригранна. Нижній ярус значно вищий за верхній аркадний, що оперізаним двома рядами опасання. Перекрита шатровим дахом.

Костел Пресвятої Трійці (мур., руїни) 1634 р., (вул. Чапаєва) - Належить до римо-католицької церкви. На сайті РКЦ написано, що костел ремонтується. Вхід до костелу забитий. Стіни пообиваті, фресків майже не збереглося. Стан костелу аварійний. Побудований костел в 1634 р.

Синагога (мур.) к.16-п.17 ст., (вул. Замкова) - одна з найстаріших будівель міста. Статус: Пам'ятка архітектури національного значення. Стиль: Відродження (Ренесанс). Тип: Оборонний, Культовий. В інтер'єрі збереглися рослинні орнаменти. Будівля була зведена в к. XVI ст. як аріанський молитовний будинок. У 1640-их будівля була пристосована під синагогу, навколо неї з'явилися додаткові одноповерхові об'єми. Будівля з піщаника, прямокутна в плані. Пласкі стіни прорізані вузькими стрільчастими вікнами, східний фасад укріплений контрфорсами. Перекриття не збереглися. Частково збереглася верхня частина головного порталу в ренесансовому стилі з різьбленим написом і рослинними мотивами над архівольтом. В інтер'єрі - залишки різьблення та ліпнини.

Церква Св. Бориса i Глiба (дер.) 1711 - 1772 рр., с. Шумляни

Дзвіниця церкви Св. Бориса i Глiба (дер.) 1782 р. с. Шумляни

[ред.] Старе єврейське кладовище

Старе єврейське кладовище, м. Підгайці (2004 р.)

Старе єврейське кладовище в Підгайцях є одним з найбільших серед збережених в Україні. Вигляд величезної території, повністю заповненої кам'яними могильними плитами (або їх залишками), приголомшує. Тим більше, що побачити щось подібне в Україні не сподівайтеся, немає аналогів.