Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Період Яйої - Вікіпедія

Період Яйої

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Історія Японії
Стародавність
Палеоліт
Період Дзьомон
Період Яйої
Період Ямато
*Період Кофун
*Період Асука
Період Нара
Період Хей'ан
Середньовіччя
Період Камакура
Період Муроматі
*Період Нанбокутьо
*Період Сенґоку
Період Адзуті-Момояма
Новий Час
Період Едо
Період Мейдзі
Період Тайсьо
Сучасність
Період Сьова
*Повоєнна Японія
Період Хейсей

Період Яйо́ї (яп. 弥生時代 - яйої дзідай) - епоха в історії Японії (300 (900) р. до Р.Х. — 250 (300) р. по Р.Х.) За археологічною періодизацію історії країн Заходу відповідає бронзовому і залізному вікам. Особливостями періоду є поява на Японському архіпелазі поливного рисівництва, соціальної диференціації та винекнення перших протодердавних утворень.

Зміст

[ред.] Походження назви

Глечик періоду Яйої (перша половина 3 ст.), стоянка Куґахара, Токіо
Глечик періоду Яйої (перша половина 3 ст.), стоянка Куґахара, Токіо

"Яйої" є назвою містечка поблизу Токіо (суч. спеціальний район Бункьо міста Токіо), де у 1884 році, під час розкопок, були занйдені керамічні вироби нового стилю, відмінного від дзьомонівського. На початок 20 століття подібна кераміка була знайдена майже по всій Японії. Її датування дало підстави вченим твердити про перехід Японського архіпелагу від періоду Дзьомон до нової історичної епохи, яку назвали в честь першої стоянки Яйої, де були знайдені артефакти нового періоду. Також, археологічна культура цього періоду отримала назву "культури Яйої".

[ред.] Періодизація

Традиційна історіографія вважає початком епохи Яйої 3-е століття до Р.Х., а кінцем — 3-е століття по Р.Х. Її періодизація базується на датуванні та класифікації керамічних виробів даного часового відрізку. Він поділяється на три стадії — ранню (3-1 ст. до Р.Х.), середню (1 ст. до Р.Х. - 1 ст. по Р.Х.) та пізню (1-3 ст. по Р.Х.).

Однак ряд сучасних японських дослідників з Національного музею історії та етнографії вказують на ймовірнісь початку періоду Яйої 500 роками раніше — у 9-му столітті до Р.Х. Їхніми доказами є дані передатування найстарішої кераміки "культури Яйої" старим радіовуглецевим методом і новітнім методом АСМ (акселератор спектрометрії мас).

[ред.] Загальні риси

Спостерігальна вишка городища Йосіноґарі періоду Яйої (реконструкція), Саґа.
Спостерігальна вишка городища Йосіноґарі періоду Яйої (реконструкція), Саґа.

Початок періоду Яйої ознаменувався приходом на Японські острови нової, ймовірно континентального походження, культури. Її особливостями були поливне рисівництво, використання гончарного круга та ткацького верстата, обробка металів (міді, бронзи і заліза) та будівництво захищених городищ. Наразі достаменно невідомо, чи ця культура, яку прийнято називати "культурою Яйої", була занесена до Японії в результаті міграцій з Корейського півострову та території сучасного Китаю, чи була розвинена тубільцями Японських островів, які імпортували деякі "ноу-хау" з континенту. Західні дослідники дотримуються "міграційних" теорій, в той час як в японські науковці популяризують "автохтонні" концепції.

Перші стоянки культури Яйої розташовані у Західній Японії на островах Кюсю та Хонсю. Класичний приклад — городище Йосіноґарі (суч префектура Саґа). Археологи знаходять багато укріплених поселень з багатим археологічним матеріалом - керамічний посуд, бронзові ритуальні вироби (прикраси і дзвони дотаку) та різноманітну металеву зброю (мечі, вістря стріл, наконечники алебард і списів). Історики вважають, що перерозподіл надлишкового продукту, отриманого завдяки високим, для первісного суспільства, врожаям рису, призвів до соціальної стратифікації Японського архіпелагу. Серед общинників виділилася заможня верства шаманів і військових. З'явилися перші раби.

Переваги нового способу господарювання над економікою періоду Дзьомон дали змогу культурі Яйої впродовж 1 ст. до Р.Х. - 3 ст. по Р.Х. поширитися далеко на схід Японських островів (суч. префектура Аоморі). Населення Кюсю, Хонсю та Сікоку різко зросло. Формування провідного прошарку в общинах та зростання надлишкового продукту дали початок небаченим у попередній період військовим конфліктам. Війна дала поштовх утворенню "коаліцій" общин, які згодом розвинулися у протодержавні утворення. Одним з таких утворень була "країна Яматай" на чолі з "королівною" Хіміко.

Окінава та Хоккайдо не зазнали впливу культури Яйої. Там продовжували існувати пост-дзьомоеівські традиції, які заклала основи соціального буття рюкюсців та айнів. Відповідно періодизація історії цих двох островів не співпадає з періодизацією історії "центральних земель" (власне Японії).

[ред.] Свідчення китайських джерел

Найбільш ранні письмові свідчення про мешканців Японського архіпелагу датуються 57 роком по Р.Х. і знаходяться у "Книзі Пізьної Хань" (後漢書). Там згадується, що володар японської країни На отримав від імпператора золоту печатку. Наступне повідомлення про японців під 275 роком знаходиться у "Хроніках Вей" (魏志) , де описуються 30 країн Японського архіпелагу і "країна Яматай". Згідго китаєцентричного розуміння стосунків із сусідами, китайці сфабрикували для японців принизливу назву "люди ва" (倭人 - "карлики"), якою впродовж тисячоліття вони величали жителів Японії.

[ред.] Внесок

У період Яйої японське суспільство пережило "господарчу революцію", зазнало соціальної стратифікації і сформувало підвалини японської державності. Остання буде реалізована у епоху курганів у федеративному утворенні Ямато.

[ред.] Посилання

Static Wikipedia (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu