Пандора
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ПАНДО́РА (гр. Pandora — всім обдарована) — жінка, що була нібито причиною всіх лих на землі. Зевс, у якого Прометей викрав для людей вогонь, наказав Гефестові виліпити П. із землі та води. Афродіта наділила її вродою, Гермес — облудністю, підступністю й хитрістю. Афіна виготовила для неї чудове вбрання. Брат Прометея Епіметей узяв П. за дружину. В його домі стояла скринька (варіант: скриньку П. подарували боги), де були сховані всі лиха. П. з цікавості відчинила скриньку, і звідти по світу розлетілися численні лиха, що завдають людям мук, горя, страждань. Тільки надія залишилась на дні скриньки. Тоді й закінчився безжурний Золотий вік. Міф відбиває становлення патріархату, дискредитуючи жіноче начало як згубне.
У переносному значенні «скринька П.» — осередок лиха, підступний дарунок. Міф про П. надихав художника Рубенса, драматурга Агріколу, комедіографа Віланда, композитора Мендельсона.
