Епіметей
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ЕПІМЕТЕ́Й (гр. Epimetheus) — один із чотирьох синів Япета, міфологічна постать, тісно пов’язана з переказами про Прометея та Пандору. Як вказує саме ймення, Е. (тобто «той, що думає після») є антиподом його брата Прометея («того, що думає наперед»). Е. вважали дурнем та боягузом. Прометей, увівши в оману Зевса при жертвопринесенні, дав пораду Е. не брати від Зевса жодних дарів, бо боявся помсти з боку Громовержця. Однак Е. не послухав брата і прийняв від Гермеса послану Зевсом Пандору, яка принесла на землю всі нещастя.
