Орден Леніна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Орден Леніна- вища нагорода Радянського Союзу, засновано Постановою Президії ЦВК СРСР від 6 квітня 1930 року. Постановою ЦВК СРСР від 27 вересня 1934 р. затверджено нову форму ордена.
У роки Великої Вітчизняної війни орденом Леніна здійснено понад 41 тис. нагороджень, у тому числі 36 тис. військовослужбовців і партизанів, які виявили мужність і героїзм у боротьбі з ворогом.
Ордена Леніна удостоєно понад 400 промислових і будівельних організацій, понад 200 сільськогосподарських підприємств.
Одинадцять разів ордена Леніна був удостоєний Маршал Радянського Союзу Дмитрій Федорович Устинов.
Рекордсменом за кількістю нагороджень став Патолічєв Н. С. (міністр зовнішньої тргівлі СРСР з 1958 до 1985 р.), який мав дванадцять орденів Леніна.
У центрі орденського знака, виготовленого із золота, – рельєфне погруддя В.І. Леніна з платини на темно-сірому емалевому фоні, обмеженому двома концентричними золотими обідками. Навколо портрета – золотий вінок з пшеничного колосся, перевитого у нижній частині стрічкою із серпом і молотом червоної емалі. У верхній частині вінка – розгорнутий червоний прапор, напис «Ленин» золотими літерами, рельєфна п’ятикутна зірка з червоної емалі.
