Гіпс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гіпс

Загальні відомості
Клас мінералу	{{{Клас}}}
Хімічна формула	CaSO₄·2Н₂О
Ідентифікація
Колір	від білого до сірого, рожевого
Форма кристалів	масивна, розтягнуті призматичні кристали
Сингонія	моноклінна
Кліваж	2 виражених системи (66° і 114°)
Спайність	конхоідальна, іноді волкниста
Твердість за шкалою Мооса	1,5—2
Блиск	від скляний до шовковистого або перламутрового
Прозорість	{{{Прозорість}}}
Колір риски	білий
Питома вага	2,31—2,33 г/см³
Розчинність	не реагує з кислотами
Оптичні властивості кристалів
Індекс заломлювання	1,522
Подвійна рефракція	{{{Подвійна рефракція}}}
Плеохроїзм	відсутній
Кут/Дисперсія оптичних осей	{{{Дисперсія}}}
Інші властивості
Фазові переходи	{{{Фазові переходи}}}
Плавкість	?
Хімічні властивості	{{{Хімічні властивості}}}
Подібні мінерали	{{{Подібні мінерали}}}
Радіоактивність	{{{Радіоактивність}}}
Магнетизм	{{{Магнетизм}}}
Особливі характеристики	{{{Особливості}}}

Гіпс — мінерал, водний сірчанокислий кальцій (CaSO₄·2Н₂О) зустрічається у вигляді окремих кристалів, але частіше у вигляді зернистої маси, іноді забарвленої побічними домішками. Утворюється відкладанням з природних водних розчинів, наприклад на дні висихаючих морів. Відклади гіпсу дуже численні (Татарстан, північ Європейської частини Росії, Башкирія, Україна, Кавказ та ін.). Гіпс має широке застосування: розмолотий гіпс застосовують як добриво (гіпсування); обпалений гіпс, або алебастр, використовують для штукатурних робіт, для виготовлення форм у керамічному виробництві та різних виливків.