Голубович Всеволод Олександрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Всеволод Олександрович Голубович (1885 - 1939) — український політичний діяч, інженер за фахом, член УПСР.
В період Центральної Ради – генеральний секретар шляхів, пізніше – торгівлі і промисловості. У січні 1918 р. очолював делегацію УНР у Бресті.
Після проголошення незалежності України очолював Раду міністрів УНР (30.01.1918-29.04.1918) .
У 1930-х роках репресований.
Належав до Української Партії Соціалстів-Революціонерів, член Центрального Комітету цієї партії. З 14(27)7.1917 — генеральний секретар шляхів, а з 30.10.(12,11.)1917 — генеральний секретар торгівлі та промисловості України. В грудні 1917 — січні 1918 очолював українську делегацію на мирних переговорах з представниками держав Четвертного союзу у Бресті (див. Берестейський мир 1918). Після проголошення IV Універсалу УЦР (див. Універсали Української Центральної Ради) призначений 17(30).1.1918 голевою Ради Народних Міністрів УНР, обов'язки якого виконував до 29.41918. Після поразки українських національно-визвольних змагань 1917-21 жив в УСРР. В 1921 Г. як і інші провідні діячі УПСР був заарештований і засуджений біпьшовицькою владою, але через деякий час амністований. В 30-х роках репресований радянським режимом.
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
