Вогонь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вогонь

Вого́нь — у вузькому значенні — сукупність розпечених газів, що виділяються в результаті:

нагрівання горючого матеріалу до визначеної температури;
хімічної реакції (тут і далі під горючими матеріалами розуміються такі , як деревина, а не компоненти, що вступили в реакцію, наприклад, сірка);
зіткнення струму високої напруги з горючим матеріалом.

Вогонь є основною фазою процесу горіння і має властивість до самопоширення по іншим горючим матеріалам. Власна температура вогню залежить від джерела, що викликало реакцію запалення і/або від матеріалів, що беруть участь у реакції горіння.

У військовій справі під "вогнем" розуміється стрільба з вогнепальної зброї (кулями або іншими снарядами).

[ред.] Значеня у побуті

Через надзвичайно важливе значення вогня різні способи його добування винайшли ще первісні люди, що викоровували його для освітлення, зігрівання, приготування їжі, захисту від диких тварин і подачі умовних сигналів. Першим способом, вочевидь, став метод одержання з природного джерела, такого як блискавка (хоча блискавки, з огляду на різні природні умови і погоду, попадали в дерево досить рідко). Малоефективна паличка, що оберталася у шматку дерева і збільшувала тертя, була замінена на губку, яку робили з грибних наростів на дубі або ясені. Традиційною формою підтримки вогню як у ті часи, так і сьогодні є багаття.

Першим хімічним способом одержання вогню став каталіз, відкритий німецьким хіміком Деберейнером. Базуючись на своєму відкритті, він створив "водневе кресало", що мало ряд недоліків. Хоча воно було вдосконалено голландським ученим Кіппом, його швидко витиснули перші сірники. Пізніше з'явилися спочатку бензинові, а потім і газові запальнички.

[ред.] Значення у міфології і езотериці

Вогню приділяється велика увага у багатьох міфологіях.У давньогрецькій і давньоримській міфології з вогнем ототожнювалося декілька божеств (Гефест, Прометей, Веста, Гестія та інші), у давньоіндійській міфології уособленням вогню був Агні, у кельтскій міфології богиня вогню називалася Брігід. у зороастризмі вогонь виступає як сугубо священна стихія і втілення божественної справедливості, Арти. У народів Півночі вогонь представлений у вигляді жіночого образа - "матері", "господарки вогнища" і т.п. , а у якутів і бурятів - у чоловічому образі "хазяїна". У середньовічному містицизмі саламандри були нижчими духами вогню.

Поряд з водою, землею і повітрям, вогонь вважається однією з чотирьох стихій (першоелементів), і у зв'язку із цим займав важливу роль, особливо в античній философії, наприклад в Геракліта, а також в алхімії. У західній астрології елемент вогню пов'язаний із такими знаками зодіаку, як Овен, Лев і Стрілець, його домінанти - Сонце і Плутон. В китайскій астрології вогонь - одна з п'яти стихій, що пов'язулась із планетою Марс, енергією ці, півднем, літом (6 квітня - 17 червня по григоріанському календарі), червоним кольором, гірким смаком і різким, пекучим запахом, числом 7, земними "гілками" змії ("си") і коня ("у"), 3-ім та 4-им небесними "стовбурами" ("бін", "дін"), і, крім цього, співвідносився з роками, що закінчуються на 6 і на 7.