Верн Жуль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Верн Жуль (Verne, Jules) (8 лютого 1828, Нант - 24 березня 1905, Ам'єн), французький письменник. Один з основоположників жанру наукової фантастики. Син адвоката, юрист за освітою.

Народився 8 лютого 1828 року в місті Нант, древній столиці бретонських герцогів, у родині адвоката П’єра й Софі Верн, уродженої Аллот де ля Фюйє, спадкоємниці стародавнього роду нантських кораблебудівників і судновласників. Майбутній письменник одержав початкову освіту в семінарії Св. Донасьєна у Нантському ліцеї.

Його батько був процвітаючим адвокатом. Щоб продовжити сімейну традицію, Верн у 1848 переїхав у Париж, де вивчав юриспруденцію. Його дядько представив його в літературних колах, й з 1849 він почав публікувати п'єси під впливом таких письменників, як Віктор Гюго й Олександр Дюма (син), якого Верн знав особисто. Незважаючи на те, що більшу частину часу Верн присвячував написанню книг, він одержав диплом адвоката. У цей час Верн страждав від проблем з травленням, які періодично турбували його протягом усього його життя.

У 1854 році Шарль Бодлер переклав твори Едгара По французькою. Верн став відданим шанувальником американського письменника й під впливом По написав свою "Подорож на повітряній кулі" (1851). Пізніше Жуль Верн напише продовження незакінченого роману По "Оповідання Гордона Піма", названий ним "Сфінкс крижаних рівнин" (1897). Коли його кар'єра як письменника сповільнилася, Верн знову звернувся до маклерства, справи, якою він займався до публікації повісті "П'ять тижнів на повітряній кулі" (1863), яка ввійшла до серії "Незвичайні подорожі". У 1862 році Верн познайомився з П’єром Жулем Хетцелем, видавцем і дитячим письменником, який опублікував "Незвичайні подорожі" Верна. Вони співпрацювали до кінця творчого шляху Жуль Верна. Хетцель також працював з Бальзаком і Жорж Сандом. Він уважно читав рукописи Верна і не соромився пропонувати виправлення. Рання праця Верна, "Париж двадцятого століття" не сподобалася видавцеві, і вона так і не з'явилася друком і була опублікована лише в 1997 році англійською мовою.

Романи Верна швидко завоювали неймовірну популярність у світі. Без освіти вченого і досвіду мандрівника, Верн провів більшу частину свого часу в дослідженнях для своїх творів. На відміну від фентезі-літератури, наприклад "Аліси в країні чудес" (1865) Л’юїса Керола, Верн намагався бути реалістичним і дотримуватися фактів у деталях. Коли Веллс у "Першій людині на Місяці" винайшов "каворит", субстанцію, непідвласну гравітації, Верн був незадоволений: "Я відправив своїх героїв на Місяць з порохом, таке може статися насправді. А де містер Веллс знайде свій "каворит"? Нехай покаже мені його!" Однак, коли логіка роману суперечила сучасним науковим знанням, Верн не дотримувався фактів. "Навколо світу за 80 днів" - роман про реалістичну і відважну подорож Філеаса Фогга - заснований на реальній подорожі американця Джорджа Френсиса Трейна (1829-1904). "Подорож до центру Землі" можна критикувати з геологічної точки зору. Повість розповідає про експедицію, яка проникає в саме серце Землі. У "Гекторі Сервадаці" (1877) Гектор і його слуга облітають на кометі всю Сонячну систему.

10 січня 1857 року Верн одружився з Онориною де Віане (Honorine de Viane Morel), молодою вдовою з двома дітьми. Він з сім’єю мешкав у великому заміському будинку й іноді плавав на яхті. 3 серпня 1861 народився їх син Міхель Жуль Верн (Michel Jules Verne). Верн захоплювався ідеями анархіста Петра Кропоткіна, чия особа, можливо, вплинула на шляхетного анархіста з "Аварії корабля "Джонатан" (1909). Інтерес Верна до соціалістичних теорій уже був помітний у "Матіасі Шандорі" (1885). Демократ і республіканець, Верн був пов'язаний з утопічними соціалістами і діячами Паризької Комуни 1871.

У "Двадцяти тисячах льє під водою", Верн описав одного з прабатьків сучасних супергероїв, мізантропічного капітана Немо і його надзвичайний підвідний човен, Наутілус, названий на честь парової субмарини Роберта Фултона. "Таємничий острів" - роман про подвиги людей, що сіли на мілину на острові. У цих творах, за якими не раз знімали фільми, Верн з'єднав науку і винаходи з пригодами. Деякі ідеї з його творів втілилися вжиття: його космічний корабель передував винаходові справжньої ракети. Перший електричний підвідний човен, побудований у 1886 р. двома англійцями, було названо Наутілусом на честь верновського судна. Перши атомний підводний човен, спущений на воду в 1955, також називався Наутілус.

У перший період своєї кар'єри Верн виражав оптимізм із приводу центральної ролі Європи в соціальному і технічному розвитку світу. Що стосується винаходів в галузі техніки, уява Верна часто суперечила фактам. У "Із Землі на Місяць" гігантська гармата вистрілює головним героєм на орбіту. Будь-який сучасний вчений сказав би йому зараз, що герой був би убитий початковим прискоренням. Однак ідея космічної гармати вперше виникла в 18 столітті.

Основну частину своїх творів Верн написав до 1880 р. У пізніх романах Верна спостерігається песимізм із приводу майбутнього людської цивілізації. У своїй повісті "Вічний Адам" майбутні відкриття 20 століття були знищені геологічними катаклізмами. У "Робурі-завойовнику" (1886) Верн пророчив появу судна важчого за повітря, а в продовженні роману, "Владар світу" (1904), винахідник Робур страждає від манії величності і грає в кішоки-мишки з владою.

Життя Верна після 1860 року було спокійним і розміреним. Він подорожував із братом Полем у США в 1867, відвідав водоспад Ніагара. Під час поїздки на кораблі по Середземному морю, його вітали в Гібралтарі, Північній Африці, а в Римі Папа Лев XII благословив його і його книги. У 1871 р. він оселився в Ам’єні й в 1888 був обраний радником. У 1886 його параноїк-племінник Гастон вистрілив йому в ногу, і письменник не міг рухатися до кінця свого життя. Гастон так і не вилікувався від свого захворювання.

Протягом більш 40 років Верн публікував як мінімум одну книгу на рік. Незважаючи на те, що Верн писав про екзотичні місця, він подорожував відносно небагато - єдиний його політ на аеростаті тривав 24 хвилини. У листі Хетцелю він зізнається: "Здається, я божеволію . Я загубився серед неймовірних пригод моїх героїв. Шкодую тільки про одне: я не можу супроводжувати їх pedіbus cum jambіs." Доробок Верна становить 65 романів, близько 20 оповідань і есе, 30 п'єс, кілька географічних праць, а також оперні лібрето.

Помер Жуль Верн в Ам’єні 24 березня 1905 р. Праці Верна надихнули багатьх режисерів: від Жоржа Мел’є ("Із Землі на Місяць", 1902) і Уолта Диснея ("20000 льє під водою", 1954) до Генрі Левіна ("Подорож до центра Землі", 1959) і Ірвіна Алена ("П'ять тижнів на повітряній кулі", 1962). Італійський художник Джорджіо де Чіроко також цікавився творами Верна і написав по них етюд "Про метафізичне мистецтво".

[ред.] Твори

• "Неймовірні подорожі" - "П'ять тижнів на повітряній кулі", 1863. Фільм 1962, реж. Ірвін Аллен.
• "Пригоди капітана Гаттераса", 1864
• "Подорож до центру Землі", 1864. Фільм 1959, реж. Генрі Левін
• "Із Землі на Місяць", 1865. Фільм 1902, реж. Байрон Хаскін
• "Крижана пустеля", 1866
• "Діти капітана Гранта", 1867-68
• "Двадцять тисяч льє під водою", 1869-70. Фільм 1907, реж. Жорж Мел’є. Фільм 1916, реж. Стюарт Патон. Фільм 1954, реж. Річард Флейшер
• "Навколо Місяця", 1870
• "Плавучий острів", 1871
• "Дослід доктора Окса", 1872
• "Пригоди трьох росіян і трьох англійців у Південній Африці", 1872
• "Навколо світу за вісімдесятьох днів", 1873. Фільм 1956, реж. Майкл Андерсон.
• "У країні хутр", 1873
• "Таємничий острів", 1874. Фільм 1961, реж. Ці Ендфельд. Фільм "Таємничий острів капітана Немо", 1974, реж. Хуан Антоніо Бардем, Генрі Кольпі.
• "Ченслер", 1875
• "Міхель Строгов, Москва-Іркутськ", 1876
• "Гектор Сервадак", 1877
• "Чорна Індія", 1877
• "П'ятнадцятирічний капітан", 1878
• "П'ятсот мільйонів Бегуми", 1879
• "Жангада", 1881
• "Південна зірка", 1884
• "Архіпелаг у вогні", 1884
• "Матіас Шандор", 1885
• "Робур-завойовник", 1886. Фільм 1961, реж. Вільям Уітні.
• "Квиток номер 9672", 1886
• "Північ проти Півдня", 1887
• "Поле у Францію", 1887
• "Два роки канікул", 1888
• "Сім'я без імені", 1889
• "Цезар Каскабель", 1890
• "Замок Карпат", 1892
• "Клодіус Бомбарнак", 1892
• "Надзвичайні пригоди дядечка Антифера", 1894
• "Кловіс Дардентор", 1896
• "Прапор Батьківщини", 1896
• "Сфінкс крижаних рівнин", 1897
• "Чудова Оріноко", 1897
• "Друга Родіна", 1900
• "Морський змій", 1901
• "Брати Стосів", 1902
• "Драма в Ліфляндії", 1904
• "Владар світу", 1904. Фільм 1961, реж. Вільям Уітні
• "Вторгнення в море", 1905
• "Маяк на краю землі", 1905. Фільм 1971, реж. Кевін Біллінгтон
• "Золото вулкан", 1906
• "Турагенство Томпсона і Ко.
• "В погоні за метеором", 1908
• "Аварія корабля "Джонатан", 1909
• "Вчора і завтра", 1910
• "Таємниця Вільгельма Шторіца", 1910
• "Місія Барзака", 1919
• "Париж двадцятого століття", 1997 (загублений роман Жуля Верна; перекладений Ричардом Говардом)

[ред.] Links

• Jules Verne mobile ebooks