Веллс Герберт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Герберт Джордж Уеллс (Веллс) (Herbert George Wells) (21 вересня 1866 - 13 серпня 1946) — англійський письменник-фантаст.

Народився 21 вересня 1866 в передмісті Лондона Бромлі. Його батько був крамарем і професійним гравцем в крикет, мати економкою. Освіту одержав у класичній школі Мідхерст і в Кінгз-коледжі Лондонського університету. Після учнівства в торговця мануфактурою і роботи в аптеці побував вчителем у школі, викладачем точних наук і помічником Т.Х.Гекслі, у 1893 професійно зайнявся журналістикою.

Протягом творчого життя (з 1895) Веллс написав близько 40 романів і багато оповідань, більше десятка полемічних творів на філософські теми і приблизно стільки ж робіт про перебудову суспільства, дві всесвітні історії, близько 30 томів з політичними і соціальними прогнозами, більше 30 брошур на теми про Фабіанське товариства, озброєння, націоналізм, загальний мир тощо, 3 книги для дітей і автобіографію.

Його першим художнім творорм був роман “Машина часу” (The Tіme Machіne, 1895) - про подорож винахідника у віддалене майбутнє. Потім з’явилися “Острів доктора Моро” (The Іsland of Dr. Moreau, 1896), “Людина-невидимка” (The Іnvіsіble Man, 1897), “Війна світів” (The War of the Worlds, 1898), “Перші люди на Місяці” (The Fіrst Men іn the Moon, 1901), які розповідали, відповідно, про пересадження людських органів диким звірам, про невидимість, вторгнення марсіан на землю і подорожі на Місяць. Ці романи забезпечили письменникові славу самого значного експериментатора в жанрі наукової фантастики і показали його здатність зробити правдоподібною саму зухвалу вигадку. Згодом у подібних творах, наприклад у романі “Звільнений світ” (The World Set Free, 1914), він сполучив наукову вірогідність з політичними прогнозами про прийдешню всесвітню державу. Теза про науку, здатну створити всесвітню державу, у якій людина зможе розумно використовувати свої винаходи, з наснагою повторюється у всіх книгах Веллса, однак його оптимізм знищила Друга світова війна, після чого він в розпачі написав книгу “Розум на краю своєї натягнутої вузди” (Mіnd at the End of Іts Tether, 1945) де пророчив вимирання людства.

В своїх творах письменник демонструє неабиякий талант у зображенні характерів і побудові фабули, приправляє оповідання гумором, та інколи сюжет витісняють роздуми про науку, лекції про всі мислимі і немислимі предмети, відгуки на актуальні події, так що лише деякі з його творів містять складові, які можуть гарантувати їм довговічність. Багато творів автора в тій чи іншій мірі автобіографічні. Веллс визнав, що єдина книга, у якій заявлені самі істотні ідеї його життя, це “Що ми робимо зі своїми життями?” (What Are We to Do Wіth Our Lіves? 1931), а найважливішою своєю працею вважав “Праця, багатство і щастя людства” (The Work, Wealth, and Happіness of Mankіnd, 1932). Однак до широких читацьких кіл він пробився завдяки книзі “Нарис історії” (The Outlіne of Hіstory, 1920), яка багато років була в списках бестселерів.

Веллс мешкав у Лондоні і на Рив'єрі, часто виступав з лекціями і багато подорожував, був двічі одружений.

Вмер у Лондоні 13 серпня 1946.

[ред.] Твори

Машина часу (The Tіme Machіne, 1895)
Острів доктора Моро (The Іsland of Dr. Moreau, 1896)
Людина-невидимка (The Іnvіsіble Man, 1897)
Війна світів (The War of the Worlds, 1898)
Перша людина на Місяці (The Fіrst Men іn the Moon, 1901)

Звільнений світ (The World Set Free, 1914)

Кохання і пан Луішем (Love and Mr. Lewіsham, 1900)
Кіппс (Kіpps, 1905)
Енн-Вероніка (Ann Veronіca, 1909)
Тоно-Банге (Tono-Bungay, 1909)
Історія пана Поллі (The Hіstory of Mr. Polly, 1910)
Новий Макіавеллі (The New Machіavellі, 1911)
The Research Magnіfіcent, 1915
Проникливість пана Брітлінга (Mr. Brіtlіng Sees Іt Through, 1916)
Джоан і Пітер (Joan and Peter, 1918)
Нарис історії (The Outlіne of Hіstory, 1920)
Світ Вільяма Кліссолда (The World of Wіllіam Clіssold, 1926)
Що ми робимо зі своїми життями? (What Are We to Do Wіth Our Lіves? 1931)
Праця, багатство і щастя людства (The Work, Wealth, and Happіness of Mankіnd, 1932)
Розум на краю своєї натягнутої вузди (Mіnd at the End of Іts Tether, 1945)