Бодянський Осип Максимович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
'́О́сип Макси́мович Бодя́нський (псевд. — О. Бода-Варвинець, Ісько Материнка, І.Мастак та ін.) (31(10).11. 1808, за ін. даними — 3(15).11.1808, м. Варва, тепер Чернігівської обл. — 6(18).9. 1877, Москва) — український і російський філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1854).
Після закінчення духовної семінарії (1825-1831, Переяслав) та університету (Москва, 1834) перебував 1837–42 у науковому відрядженні в західних, в основному слов’янських, країнах. 1842 року Бодянський став професором кафедри слов’янської літератури. 1845 обраний секретарем Московського товариства історії та старожитностей російських.
Автор численних наукових праць з історії, літератури, фольклору, мовознавства слов’янських країн. Ввів до наукового обігу пам’ятку Пересопницьке Євангеліє. Був у близьких взаєминах з багатьма видатними діячами науки й культури. З Шевченком познайомився у лютому 1844, один про одного вони знали й раніше, зустрічалися 1844,1845,1858,1859, листувалися (збереглося два листи Бодянського і шість листів Шевченка). Протягом життя Бодянський пропагував твори Шевченка серед слов’ян, 1844 надіслав до Чехії В.Ганці, П.-Й. Шафарикові і Національному музею «Тризну», «Гамалію» та «Чигиринський Кобзар» і «Гайдамаки», до Хорватії «Тризну» і «Гамалію» С.Вразу, обговорював з Шевченком заплановане видання «Живописной Украины», зацікавив Шевченка історією чехів та Шафариком, якому український поет присвятив поему «Єретик». Видаючи 1843 перекладену російською мовою працю Шафарика «Слов’янське народописання», до перелічених чеським ученим прізвищ українських письменників Бодянський додав ім’я Шевченка. Бодянський підтримував поета в роки заслання, надсилав йому листи, книжки; Шевченко відіслав Бодянському з Новопетровського укріплення автопортрет (не зберігся), вірш «Як маю я журитися». Плануючи видання всеслов’янського альманаху, Бодянський переписав для нього 15 творів Шевченка. 9 травня 1861 Бодянський був серед тих, хто прощався з Шевченком у церкві Тихона-чудотворця у Москві. Архів Бодянського зберігається в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної Академії наук України, а також у сховищах Москви та Санкт-Петербурга.
