Безробіття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Безроб́́́і́́́́ття – соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

Зміст

1 Методика підрахунку
2 Види безробіття
3 Безробіття в Україні
4 Безробіття в світі
5 Посилання

[ред.] Методика підрахунку

Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) - особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:

не мали роботи (прибуткового заняття);
активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;
готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних , які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку.

Попит на робочу силу, на кінець періоду - кількість вільних робочих місць та вакантних посад.

[ред.] Види безробіття

Розрізняється декілька видів безробіття.

Сезонне безробіття — результат короткочасних циклічних змін ринку праці.
Фрикційне безробіття — що тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни роботи.
Структурне безробіття — виникає в результаті реструктуризації економіки.
Циклічне безробіття — пов'язана з циклічністю економіки. Виникає в результаті зниження попиту і падіння виробництва.

[ред.] Безробіття в Україні

Чисельність економічно активного населення віком 15–70 років становила 22,2 млн. осіб, з них 20,4 млн. осіб, або 92,1%, були зайняті економічною діяльністю, решта – не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. Середньомісячна кількість безробітних працездатного віку (за методологією МОП) становила 1,7 млн. осіб, або 8,5% від чисельності економічно активного населення зазначеного віку (дані наведені в середньому за І квартал 2006р., розраховані на базі матеріалів вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності). До цієї категорії безробітних відносяться особи, що самостійно шукали роботу, та ті, які перебували на обліку у державній службі зайнятості.

	Зайняті у віці 15-70 років-всього, тис.осіб¹⁾	в тому числі		Безробітні (за методологією МОП) у віці 15-70 років-всього, тис.осіб ¹⁾	в тому числі
	Зайняті у віці 15-70 років-всього, тис.осіб¹⁾	жінки	чоловіки		жінки	чоловіки
1995	24125,1	12132,6	11992,5	1437,0	631,3	805,7
1996	24114,0	11981,3	12132,7	1997,5	940,3	1057,2
1997	23755,5	12124,0	11631,5	2330,1	1113,2	1216,9
1998	22998,4	11757,6	11240,8	2937,1	1422,0	1515,1
1999	19947,8	9904,1	10043,7	2614,3	1267,8	1346,5
2000	20175,0	9856,9	10318,1	2655,8	1298,4	1357,4
2001	19971,5	9794,8	10176,7	2455,0	1192,0	1263,0
2002	20091,2	9901,3	10189,9	2140,7	1034,2	1106,5
2003	20163,0	9963,6	10199,7	2008,0	952,3	1055,7
2004	20295,7	10006,9	10288,8	1906,7	905,1	1001,6
2005	20680,0	10075,5	10604,5	1600,8	738,3	862,5

1) Дані наведено за матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності та не включають інформацію щодо інституційного населення. Основні показники економічної активності населення за 1999–2003рр. перераховані у зв'язку з приведенням їх у відповідність до нової демографічної структури населення, отриманої за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001р.

[ред.] Безробіття в світі

За данними Міжнародної організації праці, в 2005 в світі налічувалося 191,8 млн. безробітних, що на 35 млн. більше, ніж 10 років тому (при цьому 2,8 млрд. чоловік мають роботу). Останніми роками рівень зайнятості росте в усіх регіонах миру, окрім країн Північної Африки і Близького Сходу (переважно арабських). У цих країнах зафіксований і найвищий рівень безробіття - 13,2 % від працездатного населення. На другому місці - "чорна Африка" з 9,7 %. У розвинених країнах рівень безробіття в 2005 склав 6,7 %.