АНС
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
АНС - синтезатор, був сконструйований 1957 р. інженером Є.В.Мурзіним. Назву отримав на честь видатного рос. композитора О.М.Скрябіна (рос. Александр Николаевич Скрябин), що пов'язано головним чином з наслідуванням та перенесенням ідеї світла з художньо-образної площини (в музиці Скрябіна) в технічну (в синтезаторі). Метою створення синтезатору був, головним чином, пошук нових тембрових рішень, пошук нових, "космічних" звуків (60-ті роки - епоха освоєння космосу), що також певним чином перегукувалося з ідеями Скрябіна.
Технологічним базісом роботи АНС став метод фотооптичного звукозапису, що використовувався в кінематогроафі. Цей метод дозволяв графічно зобразити звукову хвилю і навпаки - відтворити штучно накреслене зображення хвилі.
Генерування тонів здійснювалось оптичним способом - оптичний сигнал з частотою від 40 до 11 000 Гц подавався від 576 джерел світла - "хром". Відповідна частота оптичного сигналу досягалась за допомогою вмонтованих перед джерелом світла дисків з отворами спеціальної форми, що обертались з відповідною швидкістю - від 40 до 11 000 обертів на секунду.
Считування сигналу здійснювалось фотоелектричним елементами. Між генераторами та пристроями для читання сигналу поміщалась партитура, що представляла собою прозору дошку з нанесеним на неї шаром невисихаючої фарби. Малюнок, який композитор накреслював на цій дошці, визначав характер синтезованого звуку - прозорі фрагменти пропускали оптичний сигнал, в той час як непрозорі - затримували. Ця дошка - "партитура" - рухалась зі швидкістю до 24 мм/сек, завдяки чому можна було запрограмувати синтезований звук в його динаміці. Шкала частот на АНС ділить октаву на 72 рівні інтервали (тобто на мікроінтервали величиною в 1/6 тону). Такий звукоряд суб'єктивно сприймається як безперервний і відкриває композитору широкий простір для експерементування. Зокрема, можна було отримати той чи інший тембр, вимальовуючи обертони звукового сигналу у відповідності до шкали обертонів.
Презентація синтезатору АНС на ВДНГ СРСР, а потім на міжнародній електронній виставці в Генуї мала величезний успіх. Для якнайдієвішого піару інструменту був знятий короткометражний фільм "до зірок", музику до якого написав радянський композитор Е.Артєм’єв. Західно-європейські бізнесмени, надзвичайно високо оцінивши винахід, що не мав аналогів у Європі та США, пропонували Є.Мурзіну вигідну співпрацю за кордоном, від яких винахідник, однак, відмовився.
В 1967 на першому поверсі Дому-музю Скрябіна була відкрита спеціалізована Експериментальна студія електронної музики, де й було розміщено синтезатор. В ці роки з АНС працювали Едуард Артєм’єв (нині президент асоціації електронної музики Росії), А.Шнітке, Софія Губайдуліна, Едісон Денисов та інші. АНС також використано в фільмах А.Тарковського „Соляріс”, „Зекрало” (композитор - Е.Артем’єв), та інших.
На початку 1970-х років, після смерті Є.Мурзіна (1970), що співпала з антидемократичними змінами в культурній політиці СРСР, експерементальна студія була закрита, як така, що не відповідала ідеалам комуністичного культурного будівництва, а інструмент - на довгі роки забутий в архіві МГУ. Відродження лабораторії прийшло лише в 1990-х роках з занепадом СРСР. З 1990-х років з синтезатором АНС працювали Е.Артем'єв, В.Бєлунцов, продовжують працювати молоді московські композитори.
