Івана-Франка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Івана-Франка | |||
|---|---|---|---|
|
|
|||
| Область | Львівська область | ||
| Район/міськрада | Дрогобицький район | ||
| Рада | Івано-Франківська сільська | ||
| Код КОАТУУ | {{{Код КОАТУУ}}} | ||
| Основні дані | |||
| Засноване/перша згадка | 1050 | ||
| Населення | 2518 | ||
| Площа | 28 711 км² | ||
| Щільність населення | 87,7 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 82126 | ||
| Телефонний код | +380 3244 | ||
| Географічні координати | °' пн.ш. °' сх.д. | ||
| Висота над рівнем моря | м | ||
| Водойма | |||
| Відстань до обласного центру | км | ||
| Відстань до районного центру | км | ||
| Адреса місцевої ради | |||
| с.Нагуєвичі, Тел: 478-717 | |||
Івана-Франка (до 1951 року — Нагуєвичі) — село Дрогобицького району Львівської області. У цьому селі народився і де проминуло дитинство Івана Франка. Тут він часто бував, коли навчався у Львові та Дрогобичі, сюди приїздив згодом із своєю сім'єю на відпочинок та для праці.
[ред.] Історія
Колись це село називалося Сальне, а потім Башево. З 1240 село Нагуєвичі. Свою історичну назву Нагуєвичі родинне село Івана Франка втратило у 1952 році, коли Президія Верховної Ради Української РСР без згоди нагуєвичан перейменувала село на Івана Франка.
В ХІІІ ст. село мало свою фортецю та василіанський монастир, та всі знають його тепер, як рідне село Івана Франка. Знаходиться за 10 км від Дрогобича. Уже при в’їзді в село слід пройтися "Стежкою Івана Франка", тут вирізьблено у дереві цілий ряд персонажів з творів Каменяра. В селі є музей і садиба Франка. На великі свята сюди з’їжджається багато гостей, керівництво України.
[ред.] Франко й Нагуєвичі
Іван Якович любив Нагуєвичі, і вони любили його. Як тільки село облітала звістка, що приїхав Іван Франко, до батьківської оселі поспішали люди. Вони просили написати якесь клопотання, чи потребували поради, чи просто хотіли почути, що діється у світі. Розповідали про свою нужду і різні пригоди, які потім слугували канвою для сюжетiв його літературних праць. Багато краян ставали героями чи прототипами творів: сільський священник Йосип Левицький, дяк Василь Гром, писар Кость Дум'як, рідний батько Яків, коваль. А інші допомагали йому записати, закарбувати в пам'яті нащадків народну творчість. До речі, Франко присвятив своєму селу чимало наукових праць, приміром "Неолітичні знахідки в околицях Нагуєвич і їх сучасні уживання", "Коляда в Нагуєвичах", "Спалення Упирів в селі Нагуєвичі в 1831 р.", "Лісові шкоди, кари в Нагуєвичах", "Татарські напади на Підгір'я". І загалом зі своєї колосальної літературної спадщини в Нагуєвичах створив чимало, зокрема, повість "Захар Беркут", багато оповідань, поезій, перекладав сонети Шекспіра, "Фауст" Гете, "Мертві душі" Гоголя на українську, досліджував Шевченка та перекладав його твори на німецьку мову. При цьому встигав працювати на землі як звичайний селянин, і часто жив в поганих матеріальних умовах, не маючи ні взуття, ні лампи, щоб працювати вечорами.
Сьогодні музей-садиба відтворена саме такою, якою її описав Франко у спогаді "Моя вітцівська хата". "Моя батьківська хата була під солом'яним стріхом, пошита китицями з житньої соломи. Вона була збудована правдоподібно ще наприкінці ХVIII ст. в часі першого оселення Нагуївської Слободи, а мати мого вітця десь у 20 рр. ХIХ ст. купила її з усім обійстям, з 12 прутами поля та усіма господарськими приладами. Звичаєм майже всіх підгірських хат вона була орієнтована вікнами на полудень, мала дві обори...В хаті було дві кімнати, долішня, де стояла глиняна піч, при ній припічок і запічок."
[ред.] Посилання
- Село Нагуєвичі
- Офіційний сайт дрогобицького району
- Дрогобич - офіційний міський портал
- Дрогобицький район
- Франко Іван Якович
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
