Филипович Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Існує кілька осіб з таким прізвищем, ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них.

Филипович Іван († бл. 1770), визначний львівський мідеритник і друкар 1740 — 60-их pp., майстер сюжетної ґравюри. Оздоблював (перев. технікою сухої голки) вид. Львівської Братської, Унівської, Почаївської та Бердичівської друкарень, а також друки Єзуїтської Колеґії. Відомі його 216 книжкових і естампних ґравюр, у. тому ч. більшість на рел. теми та герби (серед ін. Шептицьких, графа О. Розумовського, І. Сапіги), портрети (Атанасія і Лева Шептицьких, Я. Санґушка), перші на Україні екслібриси (книгозбірні Залуських). Ф. ілюстрував вид. «Іфика Ієрополитика» (1760), «Літурґікон» (1759), «Молитвослов» (1755). До кращих робіт належить латинський друк «Flos» з двома мідеритами. Видання Ф. відзначаються високим рівнем поліграфічного виконання.

Филипович Іван (1879 — 1943), галицький кооперативний діяч родом з с. Дамичі-Заболотова (Снятинського пов.), заслужений у відродженні української кооперації 1920-их pp.; 1922 — 29 директор Ревізійного Союзу Українських Кооператив. Згодом начальник його адміністративного відділу.