Софійський собор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Софійський Собор (Собор Святої Софії)
Собор Святої Софії був побудований в 11 сторіччі і знаходиться в самому центрі Києва. Збереглися і крізь віки до нас дійшли 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Навряд чи десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк 11 сторіччя, що зберіглися в одній церкві. Собор оточують монастирські будівлі 17 сторіччя, виконані в стилі Українського барокко.
Внутрішнє вбрання Собору майже не змінювалось. В 18 сторіччі з’явився іконостас та в 19 сторіччі — чавунні напольні плитки. Свята Софія Київська — це джерело мистецтва, до якого приходять історики та туристи, щоб побачити та помилуватися цим дивом Візантійської та Стародавньої Руської архітектури.
Великий Князь Ярослав, названий “мудрим”, був надзвичайною фігурою в історії ранньої Київської Русі. В першій половині одинадцятого сторіччя він керував великою державою Київська Русь, яка охоплювала значну частину Східної Європи. В ті часи Київська Русь була однією з величезних цивілізованих держав в Європі. Ярослав налагоджував зв’язки Русі з державами Європи. Він сам одружився на шведській принцесі Інгигерді, його сестри були дружинами членів королівських сімей Польщі та Чехії; його сини були одружені з візантійською та німецькою принцесами, одна з його дочок, Ганна, стала дружиною короля Франції, друга — короля Угорщини, а третя — короля Норвегії. Саме Ярослав Мудрий заклав фундамент Собору Святої Софії.
