Антропний принцип
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
АНТРОПНИЙ ПРИНЦИП (грец. anthropos - людина - один з принципів сучасної космології, що встановлює залежність існування людини як складної системи і космічної істоти від фізичних параметрів Всесвіту (зокрема, від фундаментальних фізичних констант - сталої Планка, швидкості світла, маси протона й електрона тощо).
Фізичні розрахунки показують, що якби змінилася хоча б одна з наявних фундаментальних констант (при незмінності інших параметрів і збереженні усіх фізичних законів), то стало б неможливим існування тих чи тих фізичних об'єктів - ядер, атомів та ін. (наприклад, якщо зменшити масу протона усього на 30%, то в нашому фізичному світі були б відсутні будь-які атоми, крім атомів водню, і життя стало б неможливим). Осмислення цих залежностей і призвело до висування в науці і філософії А. п.
Існують різні формулювання А. п., але найчастіше він використовується у формі двох тверджень (слабкого і сильного), висунутих у 1973 фахівцем з теорії гравітації Б. Картером. "Слабкий" А. п. стверджує: "Те, що ми очікуємо спостерігати, має бути обмежене умовами, необхідними для нашого існування як спостерігачів". "Сильний" А. п. стверджує, що "Всесвіт (і, отже, фундаментальні параметри, від яких він залежить) повинен бути такий, щоб у ньому на деякому етапі еволюції допускалося існування спостерігачів". Іншими словами, наш світ виявився "улаштованим" так вдало, що в ньому виникли умови, при яких людина могла з'явитися.
Очевидно, що у світоглядному плані А. п. втілює у собі філософську ідею взаємозв'язку людини й Всесвіту, висунуту ще в античності і розвинуту цілою плеядою філософів і натуралістів (Протагор, Анаксагор, Бруно, Ціолковський, Вернадський, Чижевський, Тейяр де Шарден, Ф. Крік, Ф. Дайсон, Ф. Хойл та ін.).
А. п. припускає як релігійну, так і наукову інтерпретацію. Відповідно до першого, антропні характеристики Всесвіту виглядають як "підтвердження віри у Творця, котрий спроектував світ так, щоб задовольнити в точності наші вимоги" (Хойл). Наукова позиція основана на тезі про принципову можливість природного існування безлічі світів, у яких утілюються всілякі комбінації фізичних параметрів і законів. При цьому в одних світах реалізуються найпростіші стаціонарні фізичні стани, в інших же можливо формування складних фізичних систем - у тому числі і життя в її різноманітних формах.
Значення А. п. зростає в наш час, для якого характерні космічна активність людини й усе більш серйозний поворот сучасної науки до гуманістичної проблематики.
