Аляска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Штат Аляска


(Прапор Алясці)	(Печатка штату Аляска)

Найменування штату: Остання Межа,
Земля Північного Сонця

Інші штати США

Столиця

Жуно

Найбільше місто

Анкорідж

Губернатор

Френк Мурковскі (R)

Офіційні мови

Англійська

Площа

1,717,854 км² (1^ий)

- Суша

1,481,347 км²

- Вода

236,507 км² (13.77%)

Населення (2000)

- Населення

626,932 (47^ий)

- Щільність

0.42 /км² (50^ий)

Приєднання до США

- Дата

3 січня, 1959

- Номер

49^ий

Часовий пояс

Аляскінський Час: UTC-9/DST-8

Широта

54°40'N по 71°50'N

Довгота

130°W по 173°E

Ширина

1,300 км

Довжина

2,380 км

Висота

- Найбільша

6,194 м

- Середня

3,060 м

- Найнижча

0 м

Абревіатури

- USPS

- ISO 3166-2

US-AK

Веб-сайт

www.state.ak.us

Гімн

{{{Гімн}}}

Аляска (Alaska), найбільший штат США, на північно-західній околиці Північної Америки, його територія включає Алеутські острови; загальна площа 1530700 км²; площа суші 1478457 км²

[ред.] населення

1990 - 550 тис. мешканців
2003 - 648818 мешканців;

[ред.] головні міста

Анкорідж (порт), Фербанкс, Джуна (адміністративний центр);

[ред.] географія

височинно-гористий, Скелясті гори, (гора Мак-Кінлі, 6194 - найвища у Північній Америці); є діючі вулкани; у горах льодовики (Мейлспін);

У 1912, в результаті виверження вулкана, виникла Долина десяти тисяч димів. На півночі водяться північні олені, південніше розташовані ліси, ріка Юкон, острів Малий Діомед, на відстані 4 км від острова Великий Діомед (о. Ратманова);

[ред.] історія

Групи індіанців перейшли перешийок (тепер Берінгова протока) 60-15 тис. років тому, ескімоси стали селитися на арктичному узбережжі Сибіру приблизно в другому тисячоріччі до н.е., алеути заселили Алеутський архіпелаг близько 1000 до н.е. Першим європейцем, що відвідав Аляску, був Вітус Берінг у 1741. Аляска була колонією Росії з 1744, у 1867 була продана США за 7200 тис. доларів; золото там було виявлене п'ять років потому. Стала штатом у 1959. З 1968 там розробляються різні мінеральні ресурси, особливо в районі затоки Прудо, на південному сході від Поінт Барроу. В 1977 було прокладено нафтопровід від затоки Прудо до порту Вальдіз. У 1989 стався розлив нафти з танкера "Принц Вільям", що стало причиною серйозного забруднення навколишнього середовища.

[ред.] економіка

на півночі видобуток нафти-сирцю (нафтопровід довжиною 1250 км до порту Вальдіз (Valdez) ), природного газу, вугілля, міді, заліза, золота, цинку; рибальство; вирощування північних оленів; лісозаготівля і мисливство; авіатранспорт; військові авіабази.