Альберт Великий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Альберт Великий (Albert von Bollstadt, Альберт фон Больштедт, Albertus Magnus) (бл. 1193-15 Листопада 1280) - німецький філософ, теолог і природознавець німецького походження, чернець-домініканець, представник ортодоксальної схоластики, канонізований в 1931р.
Зачинатель перебудови та енциклопедичної систематизації католицького богослов'я на основі арістотелізму, завершеної його учнем Томою Аквінським. Разом з ним вів боротьбу проти опозиційних шкіл у схоластиці, єресей, аверроїзму, проти антифеодальних ідей і рухів. А. В.— автор філос. творів («Про причини та про виникнення загального») і природничо-наук, трактатів.
