FreeBSD
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
|
Знімок екрану: Вікно привітання FreeBSD |
|
| Майданчик тенет: | www.freebsd.org |
| Компанія/ Розробник: |
FreeBSD Project |
| Сімейство ОС: | BSD |
| Модель джерельних текстів: | Відкриті |
| Останній стабільний випуск | 6.1 / 8 травня 2006 |
| Тип ядра: | Монолітне |
| Ліцензія: | BSD license |
| Стан проекту: | Актуальне |
FreeBSD — UNIX-подібна операційна система, коріння якої тягнеться від AT&T UNIX, через Berkeley Software Distribution (BSD) гілку операційних систем 386BSD та 4.4BSD. Працює на Intel x86 (IA-32), сумісних з ПК системах (включно з Microsoft Xbox, а також DEC Alpha, Sun UltraSPARC, Itanium (IA-64), AMD64, PowerPC та NEC PC-98 архітектурах. Наразі ведеться розробка над підтримкою архітектур ARM та MIPS.
FreeBSD розроблюється, як повноцінно операційна система. Ядро, драйвери пристроїв та базові користувацькі утиліти (так звані Userland), на кшталт командного процесору (shell) розроблюються в єдиному дереві джерельних текстів. Це одна з головних відмінностей системи від Linux, у котрій робота над розробкою ядра ведеться однією групою програмістів; базові користувацькі утиліти іншою (на приклад, проектуом GNU); а усі пакунки збираються іншою групою у так званий дистрибутив.
Зміст |
[ред.] Історія та розробка
Процес розробки FreeBSD розпочався у 1993 році на основі джерельного коду 386BSD. Проте, через турботу про законність використання запозиченого у 386BSD коду, і судовому процесу між Novell та Берклі, проект випустив спеціальну версію системи 2.0, де було переписано більшу частину її коду, чимало якого запозичивши у 4.4BSD-Lite.
FreeBSD 3.0 привніс до проекту багато змін: перехід до двійкового формату ELF, з'явилася початкова підтримка SMP систем і 64 розрядної архітектури Alpha. У свій час, гілка 3.х серйозно критикувалася, оскільки багато змін не були очевидно вигідними і мало впливали на роботу, однак, вона була необхідним кроком у розвитку проекту, котрий допоміг гілці 4.х стати дуже успішною.
Спочатку, FreeBSD використовувала в якості свого логотипу демона BSD, однак у 2005 році, був влаштований конкурс на створення нового логотипу. 8 жовтня 2005 змагання завершилися, і переміг у них Anton K. Gural, малюнок котрого став новим логотипом проекту. Однак, демон BSD залишається талісманом проекту FreeBSD.
[ред.] FreeBSD 5
Останньою версією гілки 5.х була випущена у травня 2006 версія 5.5. Розробники FreeBSD одночасно підтримують (як мінімум) дві гілки системи. — STABLE гілка є головною, нові випуски котрої виходять кожні 4-6 місяців; CURRENT гілка використовується для розроблюваних версій.
[ред.] FreeBSD 6 та 7
FreeBSD 6.1 вийшла 8 травня 2006. Наразі CURRENT гілкою є версія 7.0. В обох версіях продовжується робота над SMP та оптимізацією потоків, також проводиться робота над новою функціональністю для 802.11 і запозиченням ідей по покращенню безпеки з TrustedBSD.
[ред.] Сумісність з Linux
FreeBSD забезпечує сумісність з деякими іншими UNIX-подібними операційними системами, зокрема, з лінукс. Причиною цього є бажання мати можливість працювати з програмним забезпеченням для лінукс, котре розповсюджується лише у двійковому форматі, і не може бути портовано на FreeBSD.
Двома словами, це дозволяє користувачам FreeBSD працювати з більшістю додатків, які розповсюджуються лише для лінукс. Для прикладу, лінукс версії такого програмного забезпечення, як StarOffice, Netscape, Adobe Acrobat, RealPlayer, VMware, Oracle, WordPerfect, Skype, Doom 3, Quake, Unreal Tournament та SeaMonkey працюють не гірше, ніж їхні аналоги для FreeBSD.
[ред.] Ліцензія
Як і споріднені до неї операційні системи, код FreeBSD розповсюджується під різними ліцензіями. Увесь код ядра і весь новостворений код розповсюджується під лцензією BSD, котра дозволяє будь кому використовувати і розповсюджувати FreeBSD скільки їм заманеться.
Також деякий код доступний лише у двійковому вигляді, на кштлат драйверів для бездротових пристроїв Atheros HAL та утиліт для Adaptec AAC RAID.
[ред.] Відгалуження
- DragonFlyBSD — відгалуження від FreeBSD 4.8. Вона має систему потокової обробки повідомлень, схожу на ту, що застосовується в системах із мікроядром.
- Frenzy — LiveCD-дистрибутив на базі FreeBSD, орієнтований на україномовних та російськомовних системних адміністраторів.
- FreeSBIE — LiveCD-дистрибутив FreeBSD.
- BSDeviant — також LiveCD-дистрибутив FreeBSD.
- PicoBSD — мініатюрна версія FreeBSD, відгалуження від другої вітки, на даний момент не розвивається.
- Darwin — ядро Mac OS X, чимало запозичило у FreeBSD, розробляється фірмою Apple.
- PC-BSD — дистрибутив із графічним інсталятором, орієнтований на настільні системи.
- DesktopBSD — дистрибутив для на настільних систем.
[ред.] Знані користувачі
FreeBSD використовують в якості платформи на багатьо великих серверах такі компанії, як:
[ред.] Ресурси тенет
- FreeBSD.org — офіційний майданчик тенет
- FreeBSD Software — новини про колекцію протів FreeBSD
- FreeBSD Foundation — Фундація FreeBSD
- CVS Repository — веб інтерфейс репозиторію джерельних кодів системи
| UNIX-подібні операційні системи | UNIX | |
|---|---|---|
| A/UX | AIX | BSD | FreeBSD | GNU | HP-UX | IRIX | Linux | Mac OS X | NetBSD | NEXTSTEP | OpenBSD | Solaris | System V | Plan 9 | Tru64 | СXenix ... | ||
