Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Coronatae - Вікіпедія

Coronatae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ряд Coronatae

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eucaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Кишковопорожнинні (Radiata)
Клас: Сцифоїдні (Scyphozoa)
Ряд: Coronatae

Зміст

[ред.] Загальні дані

Будова типового представника Coronatae: 1 - периферійна доля, 2 - периферійна лопасть, 3 - реснички в кишковій порожнині, 4 - корональна борозна, 5 - гонада
Будова типового представника Coronatae: 1 - периферійна доля, 2 - периферійна лопасть, 3 - реснички в кишковій порожнині, 4 - корональна борозна, 5 - гонада

Ряд Coronatae складається з 6 родин і 12 родів, в які входять приблизно 47 видів. Ряд включає батипелагічних (таких, що мешкають на великих глибинах) та мезопелагічних (таких, що мешкають на середніх глибинах) медуз. У всіх видів, що входять до цього ряду, на куполі існує глибока борозна, або корональний желоб, що поділяє аборальну поверхню купола на центральний диск та періферичну частину (див. малюнок ліворуч). Представники ряду мають простої будови ротові лопасті, що оточують рот, розташований на невеликому виступі (манубріумі). Ряд Coronatae вважається найбільш примітивним серед сцифоїдних; багато його представників мають великі та дуже великі, як для даного типу тварин, розміри та яскраво забарвлені в червоні та пурпурні тони.

Деталі життєвого циклу медуз класу Coronatae наразі добре не відомі. Поліпова стадія може бути як одиночною, так і колоніальною, з перидермальними оточуючими трубками, побудованими з хітину. Втім, у деяких Coronatae медузоїдна стадія в життєвому циклі редукована, і вони вдаються до статевого розмноження на стадії поліпа, всередині перидермальних трубок.

[ред.] Родина Atollidae

Медуза з роду Atolla
Медуза з роду Atolla

Родина включає в себе один род Atolla. Медузи цієї родини відрізняються тим, що мають більш ніж вісім розташованих по краю купола чутливих до світла органів, котрі чергуються з такою ж кількістю щупалець. Кількість механічно-чутливих складок вдвічі більша, ніж кількість щупалець. Представники родини дуже рідко зустрічаються в приповерхневих водах; їхня середня величина – від 12 до 150 міліметрів, залежно від виду. Один з видів родини, Atolla parva, є глибоководною медузою з одним сильно видовженим щупальцем, функція якого невідома. Загалом, медузи цієї родини є глибоководними організмами, розповсюдженими у всіх океанах. Найбільша їх кількість виловлюється тралами з глибин 650-4500 метрів.

Родини, описані нижче, мають аналогічне глобальне розповсюдження, якщо не зазначене інше.

[ред.] Родина Atorellidae

Родина складається з одного роду Atorella. Атореліди визначаються тим, що мають завжди точно шість ропаліїв, шість щупалець, дванадцять крайових механічних рецепторів та дванадцять ротових лопастей. Розмір цих мдуз 5-17 міліметрів в диаметрі купола. Вони мають четверо гонад (статевих органів), забарвлених в жовтогарячий колір, в той час як все інше тіло безбарвне. Досі невідомо, який еволюційний механізм призвів до виникнення шести парних органів в цій родині, в той час як у всіх інших сцифоїдних кількість парних органів кратна чотирьом; найбільш вірогідною вважається гипотеза, що дана родина утворилась шляхом еволюційної зміни родини Atolla, при цьому втративши частину парних органів. Представники родини Atorellidae знайдені на тихоокеанському узбережжі Панами та на східному узбережжі Африки.

[ред.] Родина Linuchidae

Представник родини Linuchidae - Linuche aquila
Представник родини Linuchidae - Linuche aquila

Родина складається з двох родів, Linantha та Linuche. Їм притаманна наявність восьми ропаліїв, восьми радіальних щупалець та восьми гонад, згрупованих у чотири пари. Розміри тіла приблизно 13 міліметрів завширшки та 16 міліметрів у висоту. Вид Linuche unguiculata населяє тропічну зону Атлантичного океану і відрізняється від спорідненого виду L. draco відсутністю крайового кільцевого каналу в куполі та трьома рядами підзонтикових виростів порівняльно з двома у L. draco. L. draco населяє Південно-Китайське море. Інші види роду широко розповсюджені в тропічній зоні Тихого та Індійського океанів. Другий рід родини, Linantha, відрізняється наявністю чотирьох інтеррадіальних гонад, що за формою нагадують кінське копито, і мешкає в районі Галапагоських островів.

[ред.] Родина Nausithoidae

Представник родини Nausithoidae - Nausithoe aurea
Представник родини Nausithoidae - Nausithoe aurea

Види цієї родини, що мають в ширину від 9 до 35 міліметрів, характерізуються вісьмома крайовими органами відчуття та вісьмома щупальцями. При цьому статеві залози (гонади) не згруповані попарно. Личинка-сцифістома роду Nausithoe осідає на

Поліп Thecoscyphus zibrowii
Поліп Thecoscyphus zibrowii

губках та перетворюється на розгалужений поліп. Медуза роду Nausithoe вміщує в собі невеликі кластери прозорих цист, що розкидані всередині ектодерми зонтика. Рід Thecoscyphus представлений одним видом Thecoscyphus zibrowii - сифонофорою, що є ендеміком підводних морських печер західної частини Середземного моря. Медузоїдна стадія в цьому роді представлена тільки на ембріональному ступені розвитку, і самостійно практично не зустрічається. Це різко відрізняє даний рід від інших таксонів класу Сцифоїдних, де домінуючою стадією в життєвому циклі є медуза. Таке еволюційне перетворення дослідники пов’язують з адаптацією до специфічних умов мешкання у підводних морських печерах. Рід Palephyra відомий в якості мешканця тропічних вод Індійського океану в районі Мадагаскара та прибережних вод Китаю. Представники роду Palephyra досягають величини до 8 міліметрів, і мають парні гонади світло-червого кольору.

[ред.] Родина Periphyllinidae

Periphylla peryphilla
Periphylla peryphilla

Ця родина характерізується наявністю інтеррадіальних лопастей, які несуть щупальця на яких, в свою чергу, розташовані крайові чутливі органи. Представники родини можуть бути знайдені в приантарктичних водах, на схід від Австралії та в районі Нової Зеландії на глибинах від 180 до 900 метрів. Деякі медузи цією родини мають гонади овальної форми. Единий вид роду Peryphilla - Periphylla periphylla є однією з найбільш вражаючих глибоководних медуз, завдяки їхній красоті, незвичайній формі та розмірам – їхній купол досягає 80 мм в висоту та 42 мм в ширину.

[ред.] Родина Pаrаphyllinidae

Представник родини Pаrаphyllinidae - Paraphyllina rubra
Представник родини Pаrаphyllinidae - Paraphyllina rubra

Ця невелика родина в основних рисах схожа з родиною Periphyllinidae, відрізняючись від неї лише перирадіальним розташуванням чутливих органів замість інтеррадіального у Periphyllinidae (докладніше про типи розташування органів медуз див. в статті "Клас Сцифоїдні"). Знайдена на глибинах 250-300 метрів в Неаполітанській затоці та в водах Малайського архипелагу.

[ред.] Види ряду Coronatae

Родина, автор та рік опису Рід, автор та рік опису Вид, автор та рік опису
Atollidae Bigelow 1913 Atolla Haeckel 1880 chuni Vanhöffen 1902
gigantea Maas 1897
parva Russell 1958
russelli Repelin 1962
vanhoeffeni Russell 1957
wyvillei Haeckel 1880
Atorellidae Vanhöffen 1902 Atorella Vanhöffen 1902 arcturi Bigelow 1928
japonica Kawaguti & Matsuno 1981
octogonos Mills, Larson & Youngbluth 1987
subglobosa Vanhöffen 1902
vanhoeffeni Bigelow 1909
Linuchidae Haeckel 1879 Linantha Haeckel 1880 lunulata Haeckel 1880
Linuche Eschscholtz 1829 aquila Haeckel 1880
draco Haeckel 1880
unguiculata Swartz 1788
Nausithoidae Bigelow 1913 Nausithoe Kölliker 1853 albatrossi Maas 1897
atlantica Broch 1914
aurea Silveira & Morandini 1997
challengeri Haeckel 1880
clausi Vanhöffen 1892
eumedusoides Werner 1974
globifera Broch 1914
hagenbecki Jarms 2001
limpida Hartlaub 1909
maculata Jarms 1990
marginata Kölliker 1853
picta Agassiz & Mayer 1902
planulophora Werner 1971
punctata Kölliker 1853
racemosa Komai, 1936
rubra Vanhöffen 1902
thieli Jarms 1990
werneri Jarms 1990
Palephyra Haeckel 1880 antiqua Haeckel 1880
indica Vanhöffen 1902
pelagica Haeckel 1880
Thecoscyphus Werner 1984 zibrowii Werner 1984
Paraphyllinidae Maas 1903 Paraphyllina Maas 1903 intermedia Maas 1903
ransoni Russell 1956
rubra Neppi 1915
Periphyllidae Haeckel 1880 Nauphantopsis Fewkes 1885 diomedeae Fewkes 1885
Pericolpa Haeckel 1880 campana Haeckel 1880
quadrigata Haeckel 1880
tetralina Haeckel 1880
Periphylla Haeckel 1880 periphylla Péron & Lesueur 1810
Periphyllopsis Vanhöffen 1900 braueri Vanhöffen 1900
galatheae Kramp 1959
Іншими мовами

Static Wikipedia (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu