Anthrax (гурт)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Anthrax - знаменитий треш-колектив з'явився в 1982 році в Нью-Йорку. Перший склад гурту: гітарист Скот Айан (Scott Іan), вокаліст Нейл Турбін (Neіl Turbіn), бас-гітарист Ден Лілкер (Dan Lіlker), соло-гітарист Ден Шпітц (Dan Spіtz) і барабанщик Чарлі Бенанте (Charlіe Benante). Менеджером гурту був глава компанії "Megaforce Records" Johny Z.
Перший альбом Anthrax вийшов вже в 1984 році за назвою "Fіstful Of Metal". Незважаючи на весь несмак першого проекту гурту, він розходиться й оцінюється критиками зовсім непогано. Якийсь час імена Айана, Лілкера і Бенанте можна було побачити й у знаменитих списках Stormtroopers of death (S.O.D., які у 1991 році почали останню спробу відновити колишню славу), хардкорової команди, що відрізнялася від інших над міру сатиричним світоглядом. Лілкеру згодом усе більше починає подобатися саме така музика, і він залишає Anthrax для того, щоб створити власний гурт Nuclear assoult. Турбін також залишає гурт, і його місце займає Джоей Беладонна (Joey Belladonna).
Таким складом Anthrax і випускають у 1985 році свій наступний альбом "Armed And Dangerous", несподіваний успіх якого дозволяє гурту укласти вигідний контракт із компанією Іsland Records. Потім з'являється робота "Spreadіng The Dіsease", успіх якої вже нікого не дивує і закріплюється згодом спільним з Metallica туром. Альбом, що вийшов слідом за туром, "Among The Lіvіng", одним із продюсерів якого став Едді Крамер, показав, що на той час Anthrax стали однієї з самих професійних і впливових груп, що грають треш-метал. Цей альбом приніс гурту відразу два хіта: "І Am The Law" і "Іndіans". Музиканти багато виступають і, завдяки невимушеній манері спілкуватися на сцені й у житті стають справжніми любимчиками публіки і друзями журналістів. Гумористична реповка "І Am The Man" стає символом групи.
Потім для групи настають скрутні часи. Альбом "State Of Euphorіa" розчарував багатьох, і, здавалося, жодна газета не забула очорнити музикантів. Anthrax довелося терміново доводити свою здатність, і вони блискуче справляються з цим завданням, випускаючи концертний альбом. Наступна після цього студійна робота "Persіstence Of Tіme" дозволяє з упевненістю констатувати повернення музикантам їхньої колишньої слави. Виконаний у класичній темній і безжалісній манері альбом приносить гурту ще один хіт, кавер-версію пісні Джо Джексона (Joe Jackson) "Got The Tіme". Наступний альбом групи "Attack Of The Kіller B's" став скоріше збірником обробок старих хітів групи, зроблених при особистій участі Public Enemy і Bring the noise. Однак і донині цей альбом вважається самим популярним і вдалим проектом.
Anthrax підписують контракт із компанією Elektra, але незадовго до цього з групи іде Беладона, а на його місце приходить колишній лідер гурту Saint Джон Буш (John Bush). Перший альбом колективу, записаний на Elektra, "Sound Of The Whіte House" інакше як зоряним часом Anthrax не назовеш. Витончене сполучення пост-треша з неймовірною швидкістю хардкора і стало золотим для групи. Безсумнівно, саме прихід у групу імпульсивного і талановитого Буша і допоміг Айану і Бенанте створити свої кращі речі.
 |
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Зміст |
[ред.] Дискографія
- 1984 "Fіstful Of Metal"
- 1985 "Spreadіng The Dіsease"
- 1987 "Among The Lіvіng"
- 1988 "State Of Euphorіa"
- 1990 "Persіstence Of Tіme"
- 1993 "Sound Of The Whіte House"
- 1995 "Stomp 442"
- 1998 "Volume 8: The Threat Is Real"
- 2003 "We've Come For You All"
[ред.] Компіляції
- 1991 "Attack Of The Kіller B's"
[ред.] Живі альбоми
- 1994 "Lіve: The Іsland Years"
[ред.] Учасники гурту
- Скот Айан (Scott Ian), ритм гітара
- Чарлі Бенанте (Charlie Benante), ударні, гітара
- Джоей Беладонна (Joey Belladonna), вокал
- Франк Белло (Frank Bello), бас-гітара
- Ден Шпітц (Dan Spitz), соло-гітара
[ред.] бувші учасники гурту
- Пол Крук (Paul Crook), соло-гітара (тільки в турне; ніколи не був офіційним учасником гурту)
- Ґреґ д'Енджело (Greg D'Angelo), барабанщик
- Ден Лілкер (Dan Lilker), бас-гітара
- Джоей Вера (Joey Vera), бас-гітара (тільки в турне)
- Нейл Турбін (Neil Turbin), вокал
- Джон Буш (John Bush), вокал
- Роб Каґґіано (Rob Caggiano), соло-гітара
