Ітайпу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ітайпу (Itaipu) | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
Ітайпу (гуарані: Itaipu, порт. Itaipu, ісп. Itaipú) — гребля та гідроелектростанція на річці Парана на кордоні між Бразилією і Парагваєм в 15 км на північ від Моста Дружби. Назва «Ітайпу» була взята з назви острова, який існував біля міста будівніцтва греблі. Ця назва походить від слова Itaipu мови гуарані, яке осначає «камені, що співають». Американський композитор Филип Глас написав симфонічну кантату, названу «Itaipu» на честі греблі.
Itaipu Binacional — назва гідроелектростанції та компанії, яка управляє цією найбільшою діючою гідроелектростанцією у світі. Вона спільно управляється Бразилією і Парагваєм. Територія, зайнята проектом простяглася від містечка Фос-ду-Ігуасу у Бразилії до Сьюдад-дель-Есте в Парагваї, на півдні до міста Гуаїра і на північ до міста Salto del Guairá, біля колишнього водоспаду Семи Каскадів. Номінальна потужність електростанції складає 14 МВт, з 20 генераторами по 700 МВт. У році 2000 електростанція досягла рекорду виробивши 93,4 млрд. кВт-год., що дало 95% всієї електроенергії, спожитої Парагваєм і 25% електроенергії, спожитої Бразилією.
[ред.] Історія
Гідроелектростанція Ітайпу стала результатом довгих переговорів між двома країнами протягом 1960-х років. Акт по Ігуасі (порт. Ata do Iguaçu) був підписаний 22 липня 1966 року бразильським та парагвайським міністрами закордонних справ. Він був декларацією взаємного інтересу до вивчення можливостей експлуатації гідроелектричних ресурсів, які дві країни мали в районі русла Парани, включаючи водоспади Семи каскадів та Ігуасу. Перший з них припинив існування під час будівництва греблі.
14 жовтня 1978 року маршрут Парани біло змінено щоб звільнити ділянку русла для будівництва греблі. 19 жовтня 1979 року бів підписаний договір між Бразилією, Парагваєм і Аргентиною, який встановив дозволені рівні річок та їх зміни протягом будівництва.
Резервуар почав заповнюватися 13 жовтня 1982 року, коли роботи по будівництву були завершені і бічні канали були закриті. Вода піднялася на 100 м і досягла каналів стоку вже 27 жовтня завдяки сильним дощам і повені, що мали місце у той час. Електростанція почала діяти 5 травня 1984 року, коли був включений перший генератор. Протягом кількох років його наздогнала решта з сучасних 18 генераторів, останній - в 1991 році. Ще 2 планується запустити протягом 2007 року.
