Іов Іван Павлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
 |
Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
 |
Видається за доцільне, щоб цю статтю було об'єднано з Іов Іван, але, можливо, варто це додатково обговорити |
Іов Іван Павлович — український поет.
Народився 2 жовтня 1948 року в селі Кам'янка Апостолівського району на Дніпропетровщині. Служив ув армії. Закінчив філологічний факультет Кам'янець-Подільського педінституту. Викладав українську мову та літературу в школі, працював у редакціях газет Івано-Франківська, Хмельниччини та Київщини. Автор поетичних збірок "СТЯГ ЗОЛОТОЇ ГІЛКИ" (1983, з передмовою Івана Драча), "СВІТЛО РІДНОЇ ХАТИ" (1989), "КНИГА ПЕРША" (1992), "РУКОПИС" (1995), "Чернетка" (1996), "Періодична система слів" (1997) з передмовою Сергія Бірюкова, "Каліграфія" (1997), "Великдень долі" (1998), "Невибране" (1998) з передмовою Миколи Мірошниченка, "Словопис" (2000). Посмертні збірки поета: "Мене вам дав Господь" (2001), "Віск іксів" (2001), "Вічністю живемо" (2001), "Любіть мене врожаєм і землею", вінок сонетів (2002). Член Спілки журналістів та член Спілки письменників України. Лауреат обласної літературної премії імені Володимира Булаєнка.
Надруковано в Літературній Україні, число за 15 лютого 2001 року. С.8: "4 лютого 2001 року після тяжкої і тривалої хвороби відійшов у вічність відомий український поет Іван Павлович Іов.
І.П.Іов народився 11 жовтня 1948 року в с.Кам'янка Апостольського району Дніпропетровської області в родині інженера. Після закінчення одинадцятирічки працював токарем на паровозоремонтному заводі, служив у війську. У 1974 році закінчив Кам'янець-Подільський педагогічний інститут. Згодом - кореспондент івано-франківської газети, асистент оператора кінокорпункту "Укркінохроніка". Працював у редакція районних газет Хмельниччини та Київщини., редагував щомісячний вісник "Позиція" у Хмельницькому, викладав українську мову та літературу в школі. Останнім часом перебував на творчій роботі. І.П.Іов - автор збірок поезій "Стяг золотої гілки", "Світло рідної хати", "Книга перша", "Рукопис", "Чернетка", "Каліграфія", "Періодична система слів", "Великдень долі", "Невибране", "Словопис". Переклав з російської збірку поезій Валерія Басирова "Виток". Брав участь у кількох міжнародних літературних акціях. Удостоєний обласної літературної премії ім.Володимира Булаєнка та премії ім.Якова Гальчевського "За подвижництво у державотворенні". За видатні заслуги в галузі літератури правління Міжнародного дослідного інституту включило ім'я І.П.Іова до Міжнародного довідника "Людина року - 2000", що видається Американським біографічним інститутом. Пам'ять про І.П.Іова, талановитого поета і добру світлоносну людину, назавжди збережеться в наших серцях. Рада Національної Спілки письменників України; Рада Хмельницької організації НСПУ."
Іван Іов - ПАН
я чинара пан напарниця на пару ніч я
тах пан напхать тавучу пан напучувать
тну ху. пан напухнуть ін ту пан напутні
яси таксу пан напускатися я Клаву пан напувалку
як лаву
комар пан напрямок ти жур пан напружить
а гурпан напруга
я сита в ушор пан напрошуватися?
дучор пан напрочуд яси тисор пан напроситися
е лапор пан напропале такор пан напрокат
тахоло пан наполохать
і в отого пан напоготові
зак о пан напоказ
чав юнь во пан наповнювач
лаво пан наповал вил пан наплив
кинрі пан напірник коли пан напилок
я сита? ви пан напиватися?
дере пан наперед та вуха пан напахувать
кинся пан напасник мла пан напалм
