Щербина Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Щербина Володимир (1850 — 1936), історик, педагог, гром. діяч, чл.-кор. ВУАН родом з Києва, син лікаря Івана Щ., нащадок родовитих Київ. міщан, яким належала дільниця у сусідстві з колишньою Думою. Навчався в Київ. Ун-ті (1868 — 73), учень В. Антоновича і М. Драгоманова. вислідом його студій була кандидатська праця «Гетманство К. Розумовского ...». Згодом, закінчивши пед. курси в Петербурзі (1876), Щ. викладав рос. історію і літературу в петербурзьких гімназіях. 1879 — 1920 учителював у гімназіях Києва. Щ. був чл. київ. іст.архівного гуртка, яким у 1880 — 90-их pp. керував В. Антонович, також співпрацював з київ. Археологічною комісією і був чл. Іст. Т-ва Нестора Літописця. Свої розвідки Щ. публікував у «Архиве Ю.-З. P.», «Чтениях ИОНЛ», КСт. (особливо у 1891 — 99), також у ЗНТШ (під криптонімом В. І.). 1901 Щ. відбув наук. подорож на Правобережжя для збирання стародруків і пам'яток мистецтва.

Разом з Я. Шульгином, В. Науменком, О. Левицьким Щ. брав активну участь у різних гром.-культ. орг-ціях Києва, з 1920 віддався наук. роботі, працюючи у Нац. Бібліотеці при УАН, в Архівному Управлінні і згодом у спеціялізованих ділянках УАН: в Археографічній комісії, керував Комісією історії Києва і Правобережжя, був чл. катедри історії України. Багато його праць появилося в «Україні», «Наук. Збірниках» та ін. акад. вид. Тісно співпрацюючи з М. Грушевським, Щ. присвятив гол. увагу історії Києва: «О киевской старине» (3 вид. 1884, 1896, 1910), «Киевские воеводы, губернаторы и генерал-губернаторы 1654 — 1775 г.» (1892), «Первый киев. археолог М. Ф. Берлинский» (1896), «Прошлое Киева и его памятники» (1912), «Боротьба Києва за автономію» (1925), «Нариси з історії Києва, 1654 — 1914» (1926), «Головні будівлі Печерської Лаври» (1926); з історії Гайдамаччини: «Сава Чаленко и Игнат Голый» (1891), « О происхождении слова „Колеивщина"» (1893); з іст. козаччини: «Последние следы козачества в Правобережной Украине» (1899), «До питання про статті Б. Хмельницького в редакції 1659 р.» (1928), «Доба козаччини на Лівобережній Україні» (1930); «Укр. староства по люстрациям XVIII в.» (1905); спогади про В. Антоновича (1909), Я. Шульгина (1912).

1926, з нагоди 50-ліття літ.-наук. діяльности Щ., УАН видала монографію «Нові студії з історії Києва В. І. Щербини»; там і бібліографія його праць.

А. Жуковський