Улям Станіслав Марцін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станісла́в У́лям (Stanisław Ulam - польськ., Stan Ulam - ам. англ.) (13.04.1909, Львів — 13 травня 1984, Санта-Фе, США) - відомий польський та американський математик єврейського походження, який народився та почав свою професійну діяльність у Львові.
Станіслав Улям народився в сім’ї львівського адвоката Юзефа Уляма нащадка переселенців з Венеції. Станіслав з дитинства мав потяг до точних наук, мало не з 10-ти років почав самостійно читати книжки з математики – Л. Ейлера, Ж. А. Пуанкаре, Г.Стейнхауза, захопився теорією відносності А. Айнштейна і навіть непогано в ній розібрався, що створило йому репутацію вундеркінда. В 1927 році Станіслав записався до Львівської Політехніки, де на лекціях професора К.Куратовського захопився теорією множин і своїми успіхами у цій галузі привернув до себе увагу С. Мазура і С.Банаха і згодом почав брати участь у легендарних засіданнях Львівської Математичної школи у кав’ярні “Шотландській” (kawiarnia “Szkocka”). В 1927 році у віці 18 років Улям пише, а в 1929 році оприлюднює в Fundamenta Mathematicae свою першу статтю, а в 1931-32 роках вже робить доповіді на міжнародних конгресах математиків, звертаючи на себе увагу провідних математиків світу. У 1932 році Улям захищає маґістерську, а роком пізніше докторську працю у Львівській Політехніці. В 1934 році він почав листування з Дж. фон Нойманом, а після зустрічі з ним у 1935 році в Варшаві прийняв його запрошення до Принстонського університету. У США Улям відвідує лекції А. Айнштейна, знайомиться з Н.Вінером, Вейлем, Біркгофом та багатьма іншими талановитими науковцями, які у наступні 30-50 років уособлювали досягнення світової науки. В 1938 році Улям одержує імміграційну візу до США, а у серпні 1939, за тиждень до початку війни, відпливає разом з молодшим братом до США..
З 1940 р С.Улям працює в університеті в Медісон, штат Вісконсін, де плідно співпрацював з С.Евереттом (C. J. Everett) в галузі теорії груп. Невдовзі, після зустрічі весною 1943 року з фон Нойманом, Улям одержує запрошення від Х. Бете до лабораторії в Лос-Аламос для участі у Manhattan Project (проектування атомної бомби). В Лос-Аламос С.Улям інтенсивно співпрацює з Е. Фермі та Р. Фейнманом і безпосередньо з Е.Теллером, вже на майбутнє, над водневою бомбою. Після випробування атомної бомби Улям на деякий час відходить з лабораторії Лос-Аламос і працює у Каліфорнійському університеті. Але гонка озброєнь між США і СРСР повертає його до проекту водневої бомби. На той час він виконує разом з Е. Фермі та Дж. Паста низку робіт з комп'ютерного моделювання нелінійних процесів та візуалізації результатів. Практично роботу над проектом американської водневої бомби очолює тріумвірат: Едвард Теллер, Станіслав Улям та Георгій Гамов (російський фізик, якого Ульянов-Ленін у 20-х роках декретом вигнав з Радянської Росії). Внесок Уляма у проект був настільки значним, що Едвард Теллер вимушений був взяти його співавтором патенту на термоядерну бомбу.
Після успішного випробування водневої бомби 1 листопада 1952 року Улям намагається побудувати теорію керованих термоядерних реакцій та захоплюється проблемами ядерних ракетних двигунів. Один за другим ідуть з життя його вчителі і колеги: у 1945 – Стефан Банах, у 1955 – Енріко Фермі, а у 1957 – Джон фон Нойман. У 1960 уряд США припиняє фінансування проектів ядерних ракетних двигунів. Але перед Улямом нові задачі – досягнення молекулярної біології (відкриття ДНК) відкривають перспективи застосування математичних методів у біології. С. Улям з головою занурюється у таку нову і таку знайому тематику. Є досвід, є ідеї, бракує тільки часу. Незадовго до смерті Улям інтенсивно працює над теорією програмування для біології і створенням нової мови програмування для розв’язування біологічних задач. В 1965 році С. Улям остаточно покидає Лос-Аламос і в 1967 р. стає професором і деканом математичного факультету університету штату Колорадо.
В ці роки він публікує декілька робіт філософського характеру: у 1960 – “A Collection of Mathematical Problems” (“Збірка математичних проблем”), де окреслив низку найближчих задач тогочасної математики та шляхів їх розв’язання; у 1967 р. спільно з ще одним учнем Г. Стейнхауза, М. Кацем, статтю для Британської енциклопедії (Encyclopaedia Britannica) “Математика і логіка: ретроспектива і перспектива”, яка пізніше видається окремою книгою; і врешті переклав і впорядкував знаменитий зошит з “Шотландської” – збірку ідей, проблем і рішень, які обговорювались і нотувалися у зошиті львівськими математиками у кав’ярні “Шотландській” у Львові. Цю книгу було видано у 1981 році під назвою “Шотландська кав’ярня (The Scottish Café)”. У 1976 році побачила світ автобіографічна книга С. Уляма “Пригоди математика” – картини з життя тогочасної еліти фізики і математики очима сучасника. З 1975 року С. Улям остаточно виходить на пенсію, хоча час від часу читає цикли лекцій на запрошення американських та європейських університетів.
Станіслав Улям раптово помер 13 травня 1984 року у Санта-Фе поблизу Лос-Аламос. Дружина поховала його у Парижі на цвинтарі Монмартр.
[ред.] Де читати про С.Уляма
- Los Alamos Science 15/1987 - спеціальний номер повністю присвячений життю і діяльності Станіслава Уляма.
- Los Alamos Science 2/1982 - ще про Станіслава Уляма
