Толстой Лев Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лев Миколайович Толстой (9.9.1828 — 20.11.1910) — російський письменник і громадський діяч, автор романів «Війна і мир», «Анна Кареніна», «Воскресіння» та ін. творів.
[ред.] Біографія
Будучи аристократом за походженням, Толстой одразу вступив до Казанського університету; в 1850-х роках він брав участь у воєнних діях на Кавказі й у Криму, і те десятиліття стало свідком появи на світ його першої (автобіографічної) опублікованої праці. У 1860-ті роки світ побачила «Війна і мир», а в 1870-ті – «Анна Кареніна». Наприкінці цього десятиліття внутрішня криза спричинилася до докорінної зміни ставлення Толстого до релігії, своєї власної творчості і громадської ролі. Його скромний сільський дім у Ясній Поляні (на південь від Москви) став центром тяжіння для численних учнів. Восени 1910 року через жорсткий тиск з боку своєї родини він був змушений полишити дім, і через десять днів по тому помер на залізничній станції Астапово.
Перебував у Києві 14 — 16 червня 1879, відвідав Києво-Печерську лавру, Софійський і Михайлівський собори, духовну академію тощо. Імовірно, зупинявся у сестри своєї дружини Г. А. Кузьминської на тепер. Толстого Л. вулиця № 9. Відтворив київ. враження у праці «Дослідження догматичного богослов`я» та ін.
[ред.] Твори
Найбільш відомий Толстой як автор романів «Війна і мир» (1868—1869), «Анна Кареніна» (1875—1877) та «Воскресіння» (1899), а також безлічі оповідань та декількох п’єс.
