Студити

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Студити, монахи Сх. Церкви, які живуть за правилом св. Теодора (759 — 826), ігумена монастиря, заснованого в 5 в. патрицієм Студіос у Константинополі. Студитський устав-правило ввів у Києво-Печерському монастирі бл. 1070 св. Теодосій Печерський, звідки він поширився по ін. монастирях. На поч. 20 в. устав С. відновлено в Галичині заходами митр. А. Шептицького з метою відродити форму монашого життя, питому для слов. Сходу. Перших С. А. Шептицький поселив у с. Вульці, в 1904 у Скнилові, за т. зв. Скнилівським типіконом його укладу (1906). 1919 С. переїхали до Унева (Перемишлянського пов.), у якому зформували монастир (йому підлягали ін. обителі). С. займалися рільництвом, вели домашнє господарство, ремісничі робітні, сиротинці і бурси (в Уневі і на Личакові у Львові), бібліотеку «Студіон» у Львові, малярську школу і палітурню в Уневі тощо. З 1935 С. почали видавати місячник «Ясна. Путь» (для внутр. вжитку) і «Промінчик Сонця Любови» для народу. 1939 С. мали 8 монастирів і 3 місійні станиці (на Підляшші — Заболотів і Шістка та на Поліссі). Гол. настоятелем С. був митр. А. Шептицький з титулом архимандрита, по його смерті — брат митр. Климентій Шептицький. 1939 усіх С. було 225 (у тому ч. 22 ієромонахи). З приходом більшовиків 1944 чимало С. загинуло, а у Свято-Успенській Лаврі в Уневі влаштовано концентраційний табір для духовенства, яке не визнало рос. православія.

Невелику частину С. в наслідок воєнних дій вивезено з України. Після війни вони за старанням єром. Івана Петерса заклали дім у м. Буке в Німеччині, звідки переїхали до Шевтонь у Бельгії, а 1951 остаточно поселилися в Вудстак, у сх. Канаді. 1965 Верх. Архиєп. Й. Сліпий заснував Студіон у Кастельґандольфо б. Риму; 1974 відкрито станицю в Парагваї. Зараз поза межами України живе 15 студитів.

Виступають за збереження в УГКЦ всіх давніх православних традицій.