Солоха (могила)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Солоха», одна з найбагатших скіфських т. зв. царських могил 4 в. до н. е., положена на півд. зах. від с. Великої Знам'янки на Мелітопільщині Запор. обл., відкрита й досліджена М. Веселовським. Під насипом 18 м заввишки виявлено два поховання. У центр., пограбованому, були знайдені кістки покійника, амфора, бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, голка тощо. У пізнішому впускному похованні виявлений кістяк царя з золотими оздобами на шиї і руках і б. нього бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова булава, шедевр золотарського мистецтва — золотий гребінь, срібний посуд грец. роботи тощо. У бічних нішах цієї другої комори знайдено кістяки слуг і б. них вістря до списів і стріл, меч і сагайдак з стрілами, оздоблений платівкою з сценою бою. З боку входової ями виявлені кістяки п'ятьох царських коней у збруї, оздобленій золотом, сріблом і бронзою, і б. них конюх з залізним мечем. В окремих нішах містилися казани з кістками, амфори, черпаки тощо. Речі з «С.» зберігаються в Ермітажі (Ленінград). Докладний опис «С.» і знайдених у ній речей у кн. Я. Пастернака «Археологія України» (1961, стор. 322 — 24).
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |