Слов'янофільство
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Слов'янофільство, світоглядово-ідеологічна і суспільно-політ. течія в Росії у 1840 — 70, яка на противагу рос. орієнтації на Зах. Європу (т. зв. «западников») перейшла на шлях рос. панславізму, ідеалізувала все, що рос., протиставляла Росію Заходові, православіє («єдина правдива христ. релігія») — католицизмові, моск. звичаї — евр., вихваляла минувшину й суспільний лад Моск. держави (зокрема допетровської лоби), а також общину, артілі і т. п. Рос. слов'янофіли (О. Хом'яков. І. і П. Кірєєвські, І. і К. Аксакови, Ю. Самарін, І. Беляєв та ін.) виступали за скасування кріпацтва та обороняли деякі дем. свободи, але були прихильниками держ. і нац. централізму в Рос. Імперії. вважали, що Росія повинна стати на чолі й керувати всіма слов. народами, і були проти позитивного вирішення укр. і навіть поль. питань.
Рос. С. майже не мало впливів серед українців. Деякі етногр.-іст. праці М. Максимовича та О. Бодянського (обидва працювали в Москві) віддзеркалюють погляди С. Намагання братів Аксакових притягнути до співпраці з слов'янофілами Т. Шевченка, М. Костомарова і П. Куліша не мали успіху.
 |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
