Семела
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
СЕМЕ́ЛА (гр. Semele) — дочка фіванського царя Кадма й Гармонії, кохана Зевса, від якого зачала Діоніса. Охоплена ревнощами Гера порадила С. умовити Зевса з’явитися до неї в усій своїй величі. Громовержець зважив на прохання коханої, і смертна царівна згоріла. За однією з версій, що її розвинув Евріпід у «Вакханках», син С. Діоніс вийшов з полум’я непошкодженим: колони царського терема випустили зелені гілки плюща, які врятували його. Коли Діоніс після численних пригод став небожителем, він опустився в царство Аїда, переміг, як Геракл, підземні сили, вивів звідти свою матір і забрав її на Олімп. Відтоді С. прибрала ймення Тіона і стала постійною супутницею Діоніса як одна з менад.
