Речитатив
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Речитат́ив — вокальна музична форма, не підлегла симетричному ритму, рід співучої розмови.
Є фрази, які, по надлишку відчуття, вимагають саме речитативу; більш розвинута музична форма б була тут неприродна (наприклад: «О, горе», «О, радосте», «О, Господии»), речитатив є мова, доведена до вищого ступеня виразності, завдяки точному, визначеному музичному ритму, а також точному позначенню підйому і падіння голосу.
У міру того як текст речитативу стає ліричнішим і форма його розширяється, одержуючи більше змістовності в музичному відношенні, речитатив буває троякого роду сухий (secco), розмірений (а tempo) та співочий (ариозний спів).
У всіх трьох родах правильна, осмислена декламація має велике значення.
Сухий речитатив має розмір в чотири четверті. Акомпанемент складається з уривистих акордів без фігур і не виражає настрою, а тільки служить для вказівки співаку тональності і для підкреслення розділових знаків. Акорди беруться переважно там, де в речитативі є перерва. Іноді в проміжку між двома фразами, що мають перерва, вставляється короткий ритурнель з фігурою, що виражає настрій. Такий речитатив має дуже мало мелодійного змісту. На кожний склад тексту потрібен тільки один звук. Форма такого речитативу невизначена і знаходиться в повній залежності від тексту. Співаком він виконується вільно, не в темп. Чергування тональностей довільне, але все таки не слід робити дуже частих і різких модуляцій у віддалені тональності. Зміна тональності відповідає зміні думки в тексті. Якщо в такті речитативу немає акордів, то капельмейстер не вибиває чотири четверті, а дає тільки один помах. Вокальна партія такого речитативу пишеться для голосу центрально, тобто в середньому регістрі, виходячи з нього (вгору або вниз) лише в моменти сильного драматичного настрою.
Речитатив розмірений (а tempo) буває в різному рахунку — 4/4, 3/4 і ін. Під час співу речитативу, не особливо багатого мелодією, акомпанемент йде суцільно, у вигляді акордів, тремоло, що витримуються або виконуваних. Проведеного мотиву, тобто малюнка, в такому акомпанементі немає. Форма невизначена, чергування тональностей довільне. На кожний склад доводиться одна нота. Виконується такий речитатив в темп і дирижируется суцільно.
Співучий речитатив (аріозний спів) — найрозвиненіша форма речитативу. Вокальна партія відрізняється тут мелодійним змістом. На один склад слова можуть припадати іноді два чи більш звуки. Як і попередній цей речитатив не обмежений модуляційним планом. Форма вільна. Речитатив може закінчуватися в іншій тональності і не підкоряється вимогам закругленої форми. Музичний зміст акомпанементу, порівняно з попередніми речитативом багатше як в гармонійному, так і в ритмічному відношенні; в ньому проводиться фігура (мотив). Мета акомпанементу — вираз настрою.
Спів, що має закругленість і велику закінченість, але позбавлене колінного складу, називається аріозо. Для аріозного співу потрібен текст з ліричним змістом. У вокальній музиці часто користуються змішенням трьох проміжних пологів речитативу, переходячи від одного до іншого. Для всіх речитативів може служити текстом проза, але краще користуватися білими віршами.
