П'ятаков Юрій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
П'ятаков Юрій (1890 — 1937), більшовицький держ. діяч, син російського цукрозаводчика з Київщини. Вивчав економіку в Петербурзькому Ун-ті та в Зах. Європі. За участь у студентському больш. русі був засланий. У 1915 — 19 полемізував з Леніном у нац. питанні; «люксембурґіянець», за визначенням Леніна, рос. шовініст — за В. Винниченком, У 1917 гол. больш. комітету в Києві й чл. Укр. Центр. Ради, хоч поборював її. Від грудня 1918 до лютого 1919 (під час другої сов. окупації) — гол. Тимчасового роб.-сел. уряду УРСР, провадив крайньо ліву соц.-екон. політику, зокрема відбирав у селян поміщицьке майно і землю та створював радгоспи і комуни; офіц. заперечував існування над питання на Україні, поборював боротьбістів. 1921 — 23 очолював Центр. Управління вугільної промисловості Донбасу і відзначився як один з кращих больш. господарників. У «Заповіті» Ленін назвав П. одним з двох найздібніших працівників у партії (другий — М. Бухарін). Чл. ЦК ВКП(б) у 1923-27 і 1930-37. У 1923-27 — заступник гол. Вищої Ради Нар. Господарства СРСР; розробив проект першої п'ятирічки на 1926 — 30, в якому обстоював прискорений розвиток промисловості на Україні, а не на Уралі (цей проект підтримали троцькісти, а сталіністи обстоювали Урал). Пізніше П. очолював Держбанк СРСР та ін. госп. установи. На другому показовому процесі в Москві проти т. зв. «антисов. троцькістського центру» у січні 1937 П. «признався», що очолював троцькістів на Україні «з метою відриву України від СРСР», і був разом з ін. розстріляний.
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
