Полтавська битва
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! Цей шаблон також треба замінити на конкретніший |
Полтавська битва 8 липня (27 червня) 1709 р. - розгром росіянами шведських військ Карла XII біля Полтави.
Зміст |
[ред.] Передумови
[ред.] Описання битви
[ред.] Наслiдки битви
27 червня 1709 року відбулася Полтавська битва, яка мала далекосяжній наслідки для Європи. З дня Полтавської битви, як зазначає шведський історик Петер Енглунд, "закінчився період шведського панування, Росія почала звільнятися від спого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Швеції, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, - могутність після Полтави переходить від Швеції до Росії, яка міцніє і перетворюється у велику державу." Україна з 1709 року втрачає свою незалежність, юридичні і міжнародноправові чинники, а тому перестає існувати як держава.
[ред.] Iсторiя полей пiд Полтавою
Але на даній території - район Хрестовоздвиженського монастиря, Яківці -Петрівка - Семенівка - Жуки - Осьмачки -Тахтаулово - Івонченці - Рибні - Пушкарівка, - значні події відбувалися до і після Полтавської битви. В охоронній зоні заповідника "Поле Полтавської битви" розташовано чотири старих поселення та понад 30 курганів, які археологи датують 1 тис. до н.е. та 1 тис.п.е. 1399 року на Полі відбулася великомасштабна битва між литовським князем Вітовтом та татарськими військами хана Едигся, яка поставила під сумнів існування Великого князівства Литовського і знаменувала ночаток просування Польщі на українські землі.
Райои Жуки- Рибці- Івонченці- Полтава став 1658 року полем битви між законно-обраним гетьманом І.Виговським і полтавським полковником Мартином Пушкарем, який розв'язав в Україні громадянську війну, що коштувала українському народу 50 тисяч загиблих та знаменувала початок занепаду Української козацької республіки, держави - Україна, заснованої Б.Хмельницьким.
Ці події, національно-визвольну війну проти Польщі, період Руїни, добу І.Мазепи опише иайзнаменитіший козацький літописець Самійло Всличко, який з 1718 по 1728 роки жив і працював нал літописом на полі Полтавської битви в селі Жуках. Потрапивши в орбіту Москви, полтавське поле стас місцем паломництва російських самодержців та сановників: Катерина I, О.Суворов, Олександр I, Микола I. Але поле Полтавської битви притягало до себе не тільки військових, а й вчених, громадських діячів.
У півні'шо-східній частині ікіля Полтавської битви, у Яківцях, з 1871 року щоліта, а з 1900 року постійно жив і працював, творив добро людям Микола Васильович Скліфосовський, вчений-хірург, один із засновників черевної хірургії її Росії. Садибу видатного лікаря називали "Полтавською Швейцарією".
1884 року на території поля Полтавської битви створено Полтавське дослідне поле, з 1910 року - полтавська сільськогосподарська дослідна станція, в її науковій діяльності брали активну участь українські та російські вчені: А.Є.Зайкевич, О.О.Ізмаїльський. М.І.Вавилов, В.І.Вернадський, В.В.Докучаєв.
1962 року в північно-східній частині поля Полтавської битви, поблизу Яківців, закладено дендропарк, нині пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення з площею 140 гектарів.
[ред.] Державний заповiдник "Поле Полтавської битви"
1909 року з ініціативи викладача історії Полтавського кадетського корпусу І.Ф.Павловського було відкрито музей на полі Полтавської битви. 1981 року музей історії Полтавської битви і комплекс пам'ятників, пов'язаних з Полтавською битвою, - оголошено державним історико-культурним заповідником "Поле Полтавської битви" з охоронною зоною історичного поля загальною площею 771,5 га.
На сьогоднішній день державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви став значним культурним науково-методичним центром по вивченню історії України періоду ХVІІ-ХVІІІ століть в контексті європейської історії; 1994 року в музеї створено постійно діючу виставку "Козацька держава". Інтерес до діяльності заповідника проявляють засоби масової інформації України, Росії, Швеції та інших держав, науковці, громадськість. Заповідник "Поле Полтавської битви" єдиний в Україні входить до ІАМАМ - Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО, включений до всесвітнього туристичного маршруту.
З історією Полтавської битви пов'язано ряд пам'ятників: десять гранітних обелісків на місці бувших редутів (1939р.), шведам від росіян (1909р.), шведам під шведів (1909р.), на місці переправи російської армії через Ворсклу (1959р,), пам'ятний знак па місці командного пункту Пстраї (1973р.), Братська могила загиблих російських воїнів (1894р.), Сампсоніївська церква (1852- 1856рр., реконструйована 1895р.), Петру I перед будинком музею Історії Полтавської битви (1915р.), захисникам фортеці Полтава і коменданту О.С.Коліну (1909р.), пам'ятник Слави (1811р.), на місці відпочинку Петра I (1849р.), Сііаська церква (1705 - 1706рр., реконструйована 1845р.). Хрестовоздвиженський монастир (1650р., де була штаб-квартира Карпа XII), українським загиблим козакам (1994 р.).
Матеріали, зiбранi у фондах музею історії Полтавської битви, давно вийшли за межі не тільки історії Полтавської битви, а й 21-річної Північної війни, у вир якої були втянуті Московією Польща, Данія, Швеція, Україна, Туреччина. В дев'яти експозиційних залах представлені безцінні Історичні реліквії: холодна і вогнепальна зброя, медалі, монети, живописні полотна, портрети, ікони, гравюри, бойові прапори, обмундирування, старовинні книги, карти, грамоти та інші історичні документи першоїi половини XVIII століття.
