Периплазма
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перипла́змений про́стір або перипла́зма (грец. περί — навколо, кругом, πλάσμα — виліплене, створене)— простір, що знаходиться між цитоплазматичною і зовнішньою мембранами грам-негативних бактерій. Також периплазмним простором інколи називається дещо меньший простір між цитоплазматичною мембраною і шаром пептидоглікану (клітинною стінкою) грам-позитивних бактерій. Периплазмений простір звичайно наповнений тонкою мережею пептидогліканових волокон і складає від кількох процентів до 40 % від повного об'єму клітини. Цей простір залучається до різних біохімічних шляхів, зокрема метаболічних шляхів, синтезу пептидоглікану, електронного транспорту і нейтралізації отруйних для клітини речовин. Грам-позитивні бактерії не мають можливості утримувати білки у периплазменому просторі, але вони все ж таки виділяють у вигляді екзоензимів багато білків, аналогічних периплазменим білкам грам-негативних бактерій.
Периплазмений простір важливий у медицині, тому що він містить деякі ферменти, що розрушають антибіотики, наприклад, бета-лактамазу, що відповідає за деградацію пеніциліну та споріднених речовин, даючи бактеріям захист проти цих ліків.
