Палладій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ПАЛЛА́ДІЙ (гр. Palladion) — священна скульптура (як правило, дерев’яна) озброєного божества, яка вважалася покровителькою й захисницею міста. П. передовсім зображував Афіну Палладу, від імення якої скульптура дістала назву, або Аполлона чи Афродіту. Шанування п. сягає в глибоку, ще кріто-мікенську, давнину. За міфом, перший п. подарував троянцям Зевс (за іншою версією — Дардан ). Троянці вважали, що доки п. буде лишатись у Трої, міста ніхто не здолає. Діомед та Одіссей викрали скульптуру і нібито тим самим дали змогу грекам здобути Трою. Згідно з римською версією, у Трої було два п., один з яких потрапив до Греції, а другого забрав із собою Еней. Цей п. зберігався в Римі у храмі Вести. З недоторканністю та збереженням п. римляни пов’язували безпеку й добробут своєї держави.
