Паламед
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ПАЛАМЕ́Д (гр. Palamedes) — син владаря Навплія і Клімени, евбейський герой; вважався винахідником літер, цифр, терезів, гри в кості тощо. Разом з Агамемноном брав участь у Троянській війні. Викрив Одіссея, коли той, щоб не воювати під Троєю, вдавав божевільного: орав поле й засівав сіллю. П. порадив покласти в борозну Телемаха, перед яким Одіссей зупинив плуга. Щоб помститися, О. звелів таємно закопати велику кількість золота в шатрі П. і підкинути лист нібито від Пріама. Запідозривши П. в зраді, ахейці закидали його камінням. В епосі нема згадки про П.; сюжети міфа про нього знаходимо в Софокла, Евріпіда та в «Кіпріях». Античні філологи вважали, ніби Гомер не згадує П. через заздрощі.
