Місюра Вадим Ярославович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Український політик.
Народився 23 вересня 1962 у Львові.
У 1984 році закінчив Український поліграфічний інситут ім. І.Федорова (економічний факультет). За фахом -редактор наукової, технічної і інформаційної літератури.
У 1984-89 рр. працював інструктором, заввідділу у Львівському міськкомі ЛКСМУ, другим секретарем Ленінського райкому ЛКСМУ Львова.
З кінця 80-х - у бізнесі. У 1989-93 рр. - працював старшим експертом фірми "ЕЛПО-Електрон", керівником МП "Інфомасо", 1993-96 рр. - керував відділом імпорту, був заступником директора фірми "ЛОРТА-Імпекс", у 1996-97 рр. - комерційним директором ВКФ "Комтекс".
Згодом повернувся до політики - вступив до лав Соціалістичної партії України. Очолив Соціалістичний конґрес молоді. Одночасно з 1997 р. працював на посаді консультанта в Секретаріаті Верховної Ради України.
У 1998 році обраний до Верховної Ради за партійним списком блоку СПУ і Селянської партії (№26 в списку). Очолив підкомет з питань молодіжної політики парламентського комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (з серпня 1998 р.). Став заступником голови УНКМО з міжнародних питань. Увійшов до політвиконкому Політради СПУ.
Брав активну участь в акції "Україна без Кучми". Представляв Громадянський комітет захисту Конституції на переговорах з представниками влади у лютому 2001 р.
Після поразки акції "Україна без Кучми" висловив незгоду з діями лідерів опозиційного руху. У січні 2002 року вийшов з лав СПУ. Згодом перейшов до фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). На підтримку соціал-демократів висловився і очолюваний Місюрою Соціалістичний конґрес молоді.
На виборах до Верховної Ради 2002 року Вадим Місюра балотувався за списком СДПУ(О) як безпартійний (№30 в списку). Після виборів таки отримав партквиток. У березні 2003 р. обраний до Політбюро партії, очолив Київську міську організацію СДПУ(О) (до того на її чолі стояв Григорій Суркіс). У квітні 2005 р. став заступником голови СДПУ(О).
У серпні 2005 р. став народний депутатом (замість померлого у червні 2005 р. Ігора Плужнікова). У Верховній Раді увійшов до комітету з питань реґламенту, депутатської етики та організації роботи.
На виборах 2006 року балотувався за списком блоку "НЕ ТАК!" (№33 в списку), але той не подолав 3-відсотковий бар'єр.
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |