Мелампод
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
МЕЛАМПО́Д, Мела́мп, Мела́мпус (гр. Melampus) — син Амітаона й Ідоменеї, брат Біанта, чоловік Іфіанасси; віщун і лікар, міфічний засновник культу Діоніса та жрецького роду, до якого стародавні зараховували також Амфіарая. М. підібрав і вигодував двох зміїв, які під час сну лизали йому вуха, тому він розумів мову тварин і за їхньою допомогою міг віщувати. Вилікував від божевілля дочок тірінфського царя Прета, за що одержав третю частину його держави. У місті Егостені був храм із статуєю М., щороку там улаштовували свято на його честь. М. вважали автором книги для віщунів.