Маттео Бартолі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маттео Джуліо Бартолі (італ. Matteo Giulio Bartoli) — італійський лінгвіст. Народився 22 листопада 1873 р. в Альбона-д’Істрія, Австро-Угорщина (сучасна Хорватія) — помер 23 січня 1946 р. в Турині, Італія. Учився у Віденському университеті, з 1907 року і до смерті — професор у Туринському університеті.
Його дослідження далматинської мови, двохтомний твір «Далматинська мова: старороманські мовні релікти від Вельї до Рагузи і їхнє місце у Апеніно-Балканській Романії» (Das Dalmatische: altromanische Sprachreste von Veglia bis Ragusa und ihre Stellung in der Apennino-Balkanischen Romania, 1906) є єдиним повним описом цієї вимерлої мови. Він написав його італійською мовою і пізніше опублікував у Відні німецький переклад. Однак італійський рукопис був згодом загублений, і тільки у 2000 році був опублікований італійський переклад німецького видання.
Окрім цього вин написав «Вступ до неолінгвістики» (Introduzione alla neolinguistica, 1925) і «Досвід просторової лінгвістики» (Saggi di linguistica spaziale, 1945). Маттео Бартолі був учителем Антоніо Грамши.
