Мажор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мажо́р (від лат. major- більший, також dur від лат. durus - твердий)—лад, в основі якого лежить мажорний тризвук (тобто тризвук з великою терцією в основі). Відповідно - характерною особливістю мажорного ладу є третя ступінь, що відстоїть від першої на інтервал великої терції. Натуральний мажор будується наступним чином: тон-тон-півтон-тон-тон-тон-пвітон: 
Крім того, існує також гармонічний мажор, що відрізняється від натурального низьким шостим ступенем:
Та мелодичний мажор, який у висхідному русі ідентичний натуральному, а в низхідному - відрізняється низькими шостим та сьомим ступенями:
Мажор (як тризвук, що співпадає з 4-ю, 5-ю та 6-ю тонами натурального звукоряду, та як лад, побудований на його основі), як правило, суб'єктивно відчувається як лад, що має світле забарвлення, протилежне мінору, що складає один з найважливіших естетичних контрастів в європейській музиці.
Мажорний лад (ідентичний іонійському) був поширений в народній музиці Європи з часів стародавньої Греції. Глареан в 1547 році писав, що "іонійський лад є найбільш застосовуваним в усіх країнах Європи, і що за останні... 400 років цей лад так полюбився церковним співакам, що, захоплені його привабливою насолодою, вони змінили лідійські лади на іонійські".
Проте для ряду народів Азії мажорний, а також і мінорний лади не були властиві, що, до певною міри, є причиною складнощів у засвоєнні європейської музичної культури представниками цих народів, як і навпаки.
| Лади європейської музики | |
|---|---|
Мажор
|
Мінор
|
| Давньогрецькі лади | |
|
|
| Інші лади | |
|
|
