Лятошинський Борис Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лятошинський Борис Миколайович (22.12.1894 (3.1.1895) - 15.4.1968) - відомий український композитор, диригент і педагог.
Народився у Житомирі. В 1918 закінчив юридичний ф-тет Київського ун-ту, в 1919 - київську консерваторію у класі композиції Р. Глієра. З 1920 - викладач Київської консерваторії, з 1935 - професор (у 1935-38 і 1941-44 - професор Московської консерваторії). Помер і похований у Києві на Байковому кладовищі. Лятошинський - один з основоположників модерного напряму в українській музиці.
Автор опер: "Золотий обруч" (за повістю 1.Франка "Захар Беркут", 1929), "Щорс" (1937), 5-ти симфоній (1919, 1936, 1954, 1963, 1966-67), симфонічної балада "Гражина" (1955, за поемою А. Міцкевича), 3-ох симфонічних поем, концертно-симфонічного ансамблю "Український квінтет" (1942), кантати "Заповіт" (1939), хорів ("Тече вода в синє море", "Пори року"), обробок українських народних пісень та романсів ("Зоря", "Коли додому я прийду" та ін.), музики до кінофільмів ("Тарас Шевченко", 1951) та драматичних вистав.
