Лобановський Валерій Васильович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лобано́вський Вале́рій Васи́льович (6 січня 1939 — 13 травня 2002) — видатний український футболіст і тренер.
Як гравець Лобановський провів 253 матчі чемпіонатів СРСР і забив 71 гол (у київському "Динамо" - відповідно 144 матчи і 42 гола, в одеському "Чорноморці" - 59 і 15, у донецькому "Шахтарі" - 50 і 14), у 1961 році в складі київського "Динамо" він став чемпіоном СРСР, неодноразово залучався в національну й олімпійську збірні Радянського Союзу, був капітаном команди олімпійців.
В якості тренера Лобановський виграв із дніпропетровським "Дніпром" турнір першої ліги. У рік дебюту серед найсильніших "Дніпро" під його керівництвом зайняв 6-е місце, а потім, із жовтня 1973 по серпень 1990 року Лобановський очолював рідне київське "Динамо", з яким здобув 8 титулів чемпіона країни і 6 разів вигравав Кубок СРСР. Це вище досягнення в тренерському корпусі радянського футболу.
У 1975 році київське "Динамо" Лобановського здобуло радянському клубному футболу перші в його історії європейські призи - Кубок кубків і Суперкубок УЕФА, у 1986 році - ще один Кубок кубків. нікальний послужний список Лобановського і на посту головного тренера збірної СРСР - 77 матчів, 42 перемоги, 19 нічиїх, 16 поразок, м'ячі 122:63. Під керівництвом Лобановського збірна виграла бронзові медалі Олімпійських ігор 1976 року і зайняла друге місце на чемпіонаті Європи 1988 року.
У числі команд, переможених збірною СРСР, яку очолював Лобановський, - збірні Франції (у Парижі - 2:0), Англії (3:1 у фінальному турнірі чемпіонату Європи), Італії (1:0 у товариському матчі в Москві і 2:0 - у європейському фіналі), Бразилії (2:0 у грі за 3-е місце в олімпійському турнірі), Португалії (5:0 у Москві в відбірковому циклі чемпіонату Європи).
У 1990-1996 роки Лобановський тренував збірну команду Об'єднаних Арабських Еміратів, а з грудня 1996 року знову очолив київське "Динамо", яке постійно вигравало з ним золоті медалі чемпіонатів України.
Має орден "За заслуги" ІІ ступеню.
