Лава (гірництво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Дивись Лава (значення)

Ла́ва — очисна горизонтальна або похила гірнича виробка великої довжини (довжина лави може складати 75 —400 м.), один бік якої створений масивом корисної копалини (вибоєм лави), а другий — обваленими породами виробленого простору або стінкою закладального матеріалу. Лава має виходи на транспортний та вентиляційний виймальні штреки (ходки — при вийманні лавами за підняттям або за падінням). Вибій лави може мати прямолинійну, стелеуступну або підошвоуступну форму. Лава — вибій у шахті з суцільною системою розробки вугільного або інших пластів корисної копалини. Термін «лава» традиційно використовується саме для довгих очисних вибоїв у вугільних шахтах.

Сучасні лави звичайно обладнуються механізованими комплексами очисного обладнання.

[ред.] Походження терміну

Термін “лава” виник в Україні ХІХ ст. на Донбасі у зв’язку з тим, що у вибоях шахтарям доводилося працювати сидячи (укр. “лава”, “лавка” – довге сидіннях). Аналогічний термін нім. Sitzort ”сидяче місце” з'явився в Німеччині в кін. XVIII ст.