Культуризм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Культуризм (культура тіла) — система вправ, спрямована на пропорційний розвиток людського тіла, нарощування маси м'язів, контроль жирового шару тіла, тренування сили і витривалості.
[ред.] Історія культуризму
Культуризм бере свій початок у античній Греції. Високий пристиж переможців Олімпійских ігор спричинив появу професійних спортсменів. Отримуючи фінансування за свою спортивну діяльність, спорсмени могли регулярно займатись фізичними вправами у ґімназії. Ґімназії були пошириним явищем для елінського світу.
У часи античного риму престиж спорту занепав — фізичні вправи, це для легіонерві, чи ґладіаторів, людей із низьким соціальним рівнем.
Культуризм відродився у XIX-столітті, до цього часу знінився погляд на фізичний рзвиток. Спорт став важливою частиною життя аристократії. Однак культуризм зформувався у середовищі професійних борців і циркових атлетів.
[ред.] Принуципи культуризму
Основні принципи культуризму:
- Систематичність тренувань
- Послідовне нарощування навантаження.
До кінця 20 століття у світі культуризму (особливо професійному) домінували стиль зпопуляризовний Джоном Вейдером (Joe Weider). Особливістю цього стилю було надзусилля — чим більше і чим інтинсивніше твої тренування, тим більші твої досягнення у царині культуризму. Заняття необхідно проводити не менше ніж три рази на тиждень, і кожне заняття може складатись навіть із кільканадцяти вправ.
В 1989 році Стюарт МакЛеод (Stuart McRobert) почав видавати журнал "Hardgainer"[[1]], і у такий спосіб почав пропагувати новий підхід.
МакЛеод критикував систему Вейдера, стведжуючи що вона має сенс лише для генетично обдарованих людей. Для тих кому не пощастило з "геном чемпіона з культуризму" МакЛеод радить суттєво зменшити інтенсивність у порівнянні з професійними культуристами. Частота занять зменшується до двох і навіть одного тренування у тиждень (не буде великої трагедії якщо раз на якийсь час буде перерва у два тижні). І навіть заняття, що складається з одної чи двох базових вправ може давати відчутний прогрес. Однак МакЛеод не заперечує основних принципів культуризму, наголошуючи на конкретному підході у кожному випадку.
Ріст м'язів є реакціє на стрес спричинений фізичним навантаженням. Та для цього росту необхідний відпочинок, оскільки м'яз росте тільки коли відпочиває. Як наслідок потрібний збалансований тренувальний цикл — проміжок між заняттями повинен тривати стільки, щоб тіло могло відпочити (3-4 дні, декому корисніше буде відпочивати і більше, лише генетично обдарованим вистарчає двох, а навіть одного дня).
Для досягнення стресу мязів використовується метод кількох підходів — вправа розбивається на кілька частин (від двох до п'яти), у кожній частині виконується від 8 до 20 повторювань, у проміжку між серіями повторень є відпочинок. У такий спосіб можна виконати більший об'єм праці ніж при спробі виконати усі повторення в одній серії.
[ред.] Зовнішні посилання
Стаття про історію силових видів спорту [[2]]
Українська Федерація Бодібілдінгу [[3]]
Сторінка присвячена піонерам сучасного культуризму [[4]]
