Коннотація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коннотація — суммарне чи тотальне значення слова, як описове так і емоційне. У лінгвістиці використовується для опису супутнього емоційно-експресивного значення мовної одиниці пов'язаного та доповнюючого описове значення. У філософії та логіці використовується у дещо вужчому значенні, а саме коннотацією терміну є набір властивостей що їх посідають усі об'єкти із розширення терміну. Наприклад коннотацією терміну «хмарочос» є набір ознак властивих усім будинкам понад певну висоту.
 |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
