Кисіль Адам
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ада́м Кисі́ль (1580 - 3.5.1653)- політичний і державний діяч, останній православний сенатор Речі Посполитої. Походив з старовинного волинського шляхетського роду. Навчався в академії в Замостю. З 1617 служив у коронному війську, відзначився у війнах з Османською імперією, Московією і Швецією. Власник великих маєтностей в Україні. Брав активну участь у суспільно-політичному житті України першої пол. 17 ст. В 1629 був представником короля Сигізмунда III Вази на церковному соборі в Києві, який був скликаний з метою примирити прихильників православної і уніатської греко-католицької церков в Україні. Відомий як захисник православної віри, хоча підтримував контакти з кліром греко-католицької церкви. Під час національно-визвольних повстань 1637-38 Кисіль виконував функції урядового комісара і вів переговори з повсталими. В 1639 одержав посаду чернігівського каштеляна, в 1641 став сенатором Речі Посполитої. З 1646 -київський каштелян, з 1647 - брацлавський воєвода, з 1649 - київський воєвода. В порід повстання Хмельниччина під проводом Богдана Хмельницького 1648-57 Кисіль був постійним представником Речі Посполитої під час переговорів з представникам гетьманського-уряду (лютий 1649 в Переяславі, серпні 1649 у Зборові, вересень 1651 в Білій Церкві). Намагався знайти компромісні рішення у відносинах між Польщею і Гетьманщиною , прагнув досягти порозуміння між обома сторонами шляхом надання привілеїв козацтву і зрівняння його у правах з польською шляхтою. Толерантна позиція Кисіля викликала безпідставні звинувачення на його адресу з обох сторін. Помер в 1653 р. Похований у родинній церкві у Низкиничах на Волині.
