Карл VI Габсбурґ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карл VI Габсбург (1 жовтня 1685 - 20 жовтня 1740 - імператор Священної Римської Імперії з 1711 року, король Угорщини.
Був сином Леопольда I з династія дому Габсбургів та Елеонори Пфальцької, а також братом Йозефа I. 1708 року одружився з Єлизаветою-Крістіною Брауншвейг-Вольфенбюттель, їхніми дітьми були Леопольд (народився і помер 1716 р.), Марія Терезія (нар. 1717), Марія Анна (нар. 1718) і Марія Амалія.
Карл VI мав стати королем Іспанії (під іменем Карл III), оскільки це було обіцяно йому договором. Але коли король Карл II Іспанський зробив своїм наступником Філіпа V, французький король Людовик XIV порушив договір, що призвело до війни за спадок іспанської корони. Протягом короткого часу Карл вів цю війну під іменем Карла III, але 1711 року несподівано помер його брат Йозеф I, не залишивши нащадків. Австрія перейшла до Карла, який таким чином став імператором Священної Римської Імперії. Європейські держави не могли допустити, щоб Австрія та Іспанія опинилися в одних руках. Союзники Карла у війні за спадок іспанської корони залишили його, і він мусив відмовитися від іспанської корони.
Під його владою імперія Габсбургів досягла свого найбільшого територіального розмаху. На його час також припадає розквіт бароко, а з тим і найвищий культурний розквіт Австрії взагалі. Як і його батько, Карл був мистецьки обдарованим та всіляко сприяв розвитку мистецтв.
У виданій ним 1713 року т. зв. "Прагматичній Санкції" було передбачено неподільність габсбурзьких земель, а також право на успадкування корони по жіночій лінії. Оскільки перший і єдиний син Карла Леопольд, що народився 1716 року, помер немовлям, користь цього документу для габсбурзької династії проявилася майже одразу.
Зі смертю Карла 1740 року припиняється чоловіча лінія дому Габсбургів.
