Караваєв Володимир Опанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Караваєв Володимир Опанасович (8 липня 1811 - 3 березня 1892) - доктор медицини (1838), заслужений ординарний професор. 1841-91 професор Київського університету, один з організаторів медичного факультету в Києві і перший його декан (1843-1847).

Закінчив медичний факультет Казанського університету (1831). Працював у Дерпті під керівництвом М.І. Пирогова. У 1838 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини на тему «Про травматичний флобіт». Засновник і керівник кафедри факультетської хірургічної клініки (1844-1882), понадштатний професор кафедри оперативної хірургії. Засновник першої в Російській імперії та в Україні клініки очних хвороб (Київ, 1844). Викладав оперативну і теоретичну хірургію, офтальмологію, енциклопедію та методологію медицини. Займався пластичною хірургією, оперативним лікуванням очних хвороб. Першим в Україні зробив операцію під ефірним наркозом (1847), першим у Росії зробив пункцію перикарда.

Засновник хірургічної школи. Учні: В.А. Мілліот, В.К. Курдюмов, В.С. Козловський, А.Т. Богаєвськпіі та ін. Почесний громадянин Києва, почесний член Київського і Казанського університетів і багатьох медичних товариств.

[ред.] Наукові праці

Оперативная хирургия / Лекции проф. В. Караваева.- 3-є вид. -К., 1873; Атлас к сочинению оперативной хирургии профессора В. А. Карава-ева. - К., 1886 та ін.